Наймасштабніша приватизація чи наймасштабніша афера?

Прем'єр Яценюк анонсував проведення в Україні наймасштабнішої за 20 років приватизації державної власності. Не впевнений, що це добре продумане і вірне рішення.

Чому? З одного боку, приватний власник дійсно зазвичай ефективніший, аніж держава, хоча насправді не в усіх випадках і не в усіх сферах. Крім того, Уряду зараз вкрай потрібні кошти, це теж важливий аргумент. Але...

Від такого рішення Уряду є певне відчуття не стільки наймасштабнішої приватизаціі, скоріше – наймасштабнішої афери з перерозподілу власності між кількома родинами із усім знайомими прізвищами.

Чому? Тому що продавати державну власність в умовах глибокої кризи, невизначеності, нестабільності, як зараз – це продавати завідомо дешево, за зменшеною у кілька разів ціною.

По-друге, хто зараз у країні має вільні кошти – сотні мільйонів, мільярди, десятки мільярдів, аби придбати власність на наймасштабнішому розпродажі? Середній бізнес, середній клас? Ні. Такі кошти мають мільярдери-олігархи, більше ніхто. Зміцнювати й далі їхній вплив, їхній монопольний статус? Чи на користь це країні і суспільству? Моя відповідь – ні.

Що робити? Вкрай необхідні Уряду кошти зараз краще позичити. Потім після кризи повернути, навіть з відсотками – це буде набагато вигідніше, ніж в умовах кризи залишки державної власності розпродати задешево та ще й зміцнити і без того потужну олігархію в країні.

Яка Ваша думка?

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.