Про пріоритети
Населення України за 2015 рік скоротилося на 180 тисяч осіб, роком раніше – на 145 тисяч. Народилося на 50 тисяч менше дітей, ніж у 2014 році. Без Криму і окупованих територій залишилося 42,77 млн. людей. Попри вади офіційної статистики, тенденція очевидна і вона загрозлива.
Що робити, щоб цю тенденцію зламати? Як у нинішніх складних умовах не допустити депопуляції української землі, деградації і зменшення стандартів життя, як натомість створити базу для розвитку?
Світовий досвід свідчить: на переломних кризових етапах, коли у світі небезпечно і на ринках нестабільно, правильно і безпрограшно (на рівні держави і на рівні родини) вкладати у людський капітал – це освіта, культура, медицина, наука, проривні технології. Пізніше, коли буря стихне, це дасть поштовх/ривок для прискореного розвитку на стратегічну перспективу.
Хто дивився, помітив: вирішенню саме цих пріоритетних завдань присвятив півгодини із свого годинного звернення до Америки Президент Обама. Про державу він говорив набагато менше, лише третім пунктом, перші ж два – про людину і родину, її безпеку і розвиток, на основі виваженої державної політики і впровадження проривних технологій.
У двогодинній прес-конференції Президента Порошенка більше йшлося не про людину і родину – про державу і владу, а такі слова, як освіта, культура, наука, проривні технології – із вуст українського Президента навіть не прозвучали. Це принципова, стратегічна помилка.
Згадаймо британського прем'єра Черчіля. Під час війни, коли дізнався, що міністр фінансів хоче скоротити видатки на освіту, науку, культуру і медицину, Черчіль запитав: А за що ми тоді воюємо? І змусив Мінфін внести до бюджету корективи і не списувати все на війну.
Порошенку варто уважно переглянути виступ Обами.
Не завадить точно. А то й допоможе.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.