Герой фільму ''Майдан'' Халід Абдалла: ''Важливо не те, як повалено владу, а як народ робить її підзвітною.''

Халід Абдалла – британський актор єгипетського походження, медіактивіст, один із засновників колективу громадянських журналістів "Mosireen". Герой документального фільму "Майдан" про єгипетську революцію, який цього року номіновано на "Оскар".

Халід народився і виріс у Великій Британії. Знімався у фільмах "Той, що біжить за вітром" та "Не брати живим" (з Меттом Деймоном у головній ролі). З початком революційних подій повернувся до Каїра.



На знак солідарності з київським Майданом автори фільму дублювали стрічку українською, і дозволили показ в Україні. Громадське показало фільм в ефірі і зв'язалося з Халідом, щоб поставити йому кілька запитань.



Халіде, аудиторія побачила чимало спільного між тим, що відбувається на українському Майдані і подіями в Каїрі. Які уроки інші країни можуть винести з досвіду єгиптян останніх трьох років?

- Найважливіший урок для мене – це досвід, набутий нами за триріччя, власне процес змін, що відбувається циклічно. Зараз, мабуть, найтемніший момент, Я сподіваюся, що це пройде. Процес революції не лінійний. Ми сподіваємося на зміни, що йтимуть чіткою лінією, але це не так. Ось це найважливіший урок. Також я вважаю, і це, можливо, дивна річ: революція – це надзвичайний момент в житті людей. Водночас вона є ознакою провалу і невдач. Революція відбувається, коли справи настільки погані, що єдиний вихід – це масове повстання. Це означає, що процеси після подій революції будуть також надзвичайно складними. Не варто очікувати, що після все піде, мов по маслу. Важливе питання полягає в тому, де брати надію під час складних часів. Потрібно завжди бути оптимістичним, бо без цього не буде і змін.

Через три роки після повалення режиму Хосні Мубарака ми багато говоримо про постреволюційні проблеми, зокрема про те, чого революція не досягла, адже система не змінилася, корупція, свавілля не зникли. А чи є позитивні результати, які вони?

- Досягення просто дивовижні. Вони є, але зараз надто рано визначати їхній масштаб. Згадайте подібні визначні події в історії людства. Жодні з них не досягли успіху та не потерпіли краху в такій короткій перспективі. Йдеться про якихось три роки. Найбільший успіх – це масовий культурний злам, який пережив народ, це вперше за десятиліття трапилося в Єгипті. Люди відчули, що це саме вони керують власним майбутнім. Якщо ж говорити про суттєві зміни, подивімось на останні три роки в Єгипті, на історію цих подій. Відбулася ротації урядів і подібних формувань. Ніхто раніше навіть не уявляв, що таке можливо. Спочатку ми мали поліцейську державу на чолі з Мубараком, потім його змінили "Брати мусульмани", потім, після військового перевороту, прийшла третя сила.

Моя політична ідеологія полягає в тому, що варто контролювати управління державою. Не повинно існувати панівної ідеології, що викреслює певних людей із усіх процесів життя. Багато позитивних змін також сталося на рівні національної свідомості, вона взагалі має здатність еволюціонувати. Наскільки я розумію, у вас це відбувається вже 10 років, зміни все ще тривають. Гадаю, що власне дуже важливий процес навчання. Варто зрозуміти, що ми боремося за зміни, що все залежить від людей. Потрібно, щоб люди зробили уряди підконтрольними собі. Що мені подобається в фільмі "Майдан", то це те, що у ньому показано не те, як повалено владу, керівництва, а, як а люди роблять керівництво підзвітним собі.

На жаль, будь-яка революція – це заплутаний і дещо хаотичний процес, але об'єднавчі почуття створюють критичну масу людей, яка впливає на все, що відбувається. У будь-якому разі, на прикладі Єгипту можу сказати, що революції просто так не минають. Про це будуть знати наступні покоління і це лишиться в їхній свідомості.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.