29 червня 2014, 19:28

Чому ЄС дали Росії ще три дні? В чому логіка?

Кілька тижнів тому суд скасував європейські санкції, застосовані проти сирійського банку. Той довів, що процедура прийняття рішень була порушена, адже не було прямо доведено, що банк має стосунок до загибелі людей, і що його було попереджено про застосування санкцій. У цьому радять шукати ключ, чому ЄС дало російському керівництву час до понеділка.

"Якщо пришвидшити процес, застосувавши санкції, скажімо, проти "Газпрому" – той може оскаржити це рішення," – відповідають у Брюселі на питання, навіщо у висновках по Україні містяться нереалістичні вимоги, про виконання яких Росією до понеділка не може бути мови. Поки в Україні говорять про 72 години втрат, європейці наполягають, що "три доби це найкоротший з усіх можливих термінів." Пояснення аж ніяк не виправдання, а просто роз'яснення тих чи інших дій не завжди зрозумілих для нас інстутуцій.



Загалом у першому пункті висновків по Україні вітається мирний план Петра Порошенка, у другому Росію закликають вплинути на нелегальні угрупування та припинити постачання зброї через український кордон. Найважливіший останній пункт висловлений в ультимативній формі. Подібні формулювання фактично не зустрічаються в такого роду документах. Чи впливає це на події на Сході України – інше питання. Слово "Росія" не вживається, хоча очевидно про кого йдеться. "Сподівання" наступні: "У цьому контексті Європейська Рада має надію, що до понеділка, 30 червня, будуть зроблені такі кроки:

- Досягнуто згоди щодо механізму контролю, нагляд за яким здійснює ОБСЄ, для

припинення вогню та відновлення ефективного контролю за кордоном;

- Повернуто українській владі три прикордонні контрольно-пропускні пункти (Ізварине,

Должанський та Краснопартизанськ);

- Звільнено заручників, включаючи всіх спостерігачів ОБСЄ;

- Започатковано вагомі переговори щодо впровадження мирного плану Порошенка".


Якщо Росія не виконає ультиматом, то "Рада (рівень міністрів закордонних справ) оцінить ситуацію, за потреби ухвалить необхідні рішення, тоді як Європейська Рада (рівень очільників урядів та глав держав) підкреслює свій намір зібратися повторно в будь-який час для запровадження подальших відчутних обмежувальних заходів", – говорить останній параграф. На питання про те, що мається на увазі під "необхідними рішеннями" та "серйозними обмежувальними заходами" чиновники відмовляються, а точніше не хочуть відповідати публічно. Дипломати пояснили, що оприлюднення заходів розкриє всі карти. Водночас це також можливість не зберегти обличчя, коли погроза є, а дії не буде.

Варто усвідомити, що для прийняття секторальних санкцій потрібна фізична присутність глав держав, які перед останнім самітом збиралися по Україні аж у березні. Очевидне питання, чи це можливо зробити швидко? Навіщо затягувати? Відповідають, що подібні ситуації були.


Французький президент Олланд на брифінгу для французької преси додає, що напередодні зустрічі мав тривалу телефонну розмову за участі Ангели Меркель, Петра Порошенка і Володимира Путіна, а також, що "ще одна розмова має відбутися цієї неділі." Чи змінить щось розмова? Звісно, питання.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Чому ЄС дали Росії ще три дні? В чому логіка?

Кілька тижнів тому суд скасував європейські санкції, застосовані проти сирійського банку. Той довів, що процедура прийняття рішень була порушена, адже не було прямо доведено, що банк має стосунок до загибелі людей, і що його було попереджено про застосування санкцій...

Тімоті Снайдер: ''Чіткі пропозиції від Майдану щодо бажаних екомічних та політичних реформ дадуть змогу Заходу запропонувати конкретнішу допомогу.''

Тімоті Снайдер – американський історик, фахівець з історії Східної Європи, професор Єльського університету. Автор світового бестселера "Криваві землі: Європа між Гітлером і Сталіним"...

Герой фільму ''Майдан'' Халід Абдалла: ''Важливо не те, як повалено владу, а як народ робить її підзвітною.''

Халід Абдалла – британський актор єгипетського походження, медіактивіст, один із засновників колективу громадянських журналістів "Mosireen". Герой документального фільму "Майдан" про єгипетську революцію, який цього року номіновано на "Оскар"...

Ен Епплбом: ''Не сам лише вуличний протест, а широкий Рух проти корупції, тиск на суди та міліцію допоможуть українцям''

Енн Епплбом – американська письменниця, журналістка, лауреатка Пулітцерівської премії за книгу "Історія ГУЛАГу". Зайняла 27-му позицію у переліку найвпливовіших мислителів 2013...

Тімоті Ґартон Еш: ''Україні треба доводити, що події і далі розвиваються в ключі Оксамитових революцій. Насильство псує сприйняття українського протесту на Заході.''

Тімоті Ґартон Еш - один з найвпливовіших гуматінарних мислителів сучасності, автор багатьох книг та публікацій, присвячених політиці та "історії теперішнього часу", які змальовують трансформацію Європи протягом останньої чверті століття...

Світові інтелектуали про майбутнє України. Відкритий лист

"Майбутнє України залежить передовсім від самих українців. Десять років тому, під час Помаранчевої революції, українське суспільство виступило на захист демократії, встаючи на боротьбу за гідне майбутнє...