31 березня 2014, 14:32

Що бачимо після висувань кандидатів?

Третій день поспіль коментую для різних ЗМІ висування кандидатів. Тож вирішив якось це узагальнити.

Велика кількість кандидатів. Я б не робив із цього проблеми, бо люди все одно розберуться, і реальна боротьба розгорнулась би між трьома лідерами, а після відмови Кличка – між двома. Чому висувалися інші? Хтось із принципових міркувань (Гриценко), хтось буде відігравати роль технічних кандидатів (Королевська, Кузьмін), хтось шукає тимчасової недоторканності (Кузьмін, Бойко). Для керівників невеликих партій – це шанс засвітитися напередодні можливих дострокових парламентських та місцевих виборів (скажімо, УНП і Рух не мають шанси на парламентських, але матимуть на місцевих). Якщо партія має зайві 2,5 млн. гривень, то чому б і не засвітитися зайвий раз? Ну і нарешті, якщо в першому турі їхній кандидат набирає пару відсотків, то він може попробувати за свою підтримку у другому турі конвертувати це в якісь посади.

Від Партії регіонів – аж 4 кандидати (+ на цьому ж полі будуть і комуністи), хоча офіційним став Добкін. У партії був якийсь шанс на помрікованішу лінію (якби підтримали Тигіпка – теж здискредитованого, але який все-таки представляє поміркованішу позицію). Обрання ж Добкіна свідчить, що Партія регіонів не змінилася, продовжує самодискредитуватися і робить ставку на людей, пов'язаних із сепаратизмом і криміналом. Тобто вона може перестати бути загальнонаціональним гравцем і йде у справді регіональну нішу. Ну що ж, може й непогано для майбутньої політичної реконфігурації в країні. А крім того, вперше за багато років країна не буде поляризуватися під час виборів, оскільки Добкін немає жодних шансів на вихід у другий тур.

На правому фланзі – Ярош від "Правого сектора". Роль цієї сили під час революції була "чомусь" гіперболізована (насправді непорівнянна із "Самообороною"), і зараз ставиться багато питань до того, кому вигідні її дії. Додамо й те, що ця сила не підтримує євроінтеграцію.

Але Ярош може відкусити частинку електорату у Тягнибока. Лідеру "Свободи" треба віддати належне, бо він був одним із лідерів "Майдану" із доволі зваженою у тих непростих умовах позицією (я це оцінюю як позитив, хоча частина його електорату хотіла б більшої радикальності), а сама "Свобода" постійно була на передовій (на відміну від того ж "Правого сектора"). Партія взяла на себе частину відповідальності за нинішню владу (і це правильно – бо відповідально, якщо говорити про долю країни). Але електоральна ситуація непроста: крім тиску справа (з боку "Правого сектора"), частину поміркованих виборців, за рахунок яких "Свобода" набрала у 2012 р. аж 10%, відштовхують невиправдані надрадикальні дії (інцидент на 1 Національному каналі). Але висунення Тягнибока все одно є логічним, бо партії потрібно бути у публічному просторі, нагадуючи і про свою роль на Майдані і готуючись до майбутніх парламентських виборів.

Після рішення Кличка виглядає так, що основна боротьба розвернеться між Тимошенко і Порошенком. Тимошенко – це енергія, воля і, що дуже важливо, команда – "Батьківщина", яка пройшла непрості випробовування ще з 2002 р. і зараз активно представлена у коаліції й уряді. Але це означає і те, що у ході кампанії буде нагадуватись, що вона – "старий політик", якого є за що критикувати і який має до себе серйозну опозицію (зокрема, буде знову згадана і "газова справа" з невигідною ціною від Росії на газ – хоча арешт Фірташа дає зараз можливість Тимошенко наголошувати, що вона була права, виводячи його за дужки газових контрактів) і за ті проблеми, які виникають в діяльності нинішнього уряду. Якщо ж уряду вдасться втримати ситуацію в країні, це може опосередковано додати плюси і "Батьківщині", і Тимошенко як голові партії.

Про Порошенка. Підтримував Майдан із самого початку, не уникав під час подій небезпечних місць. Його внесок у перемогу – незаперечний, і недивно, що саме під час Майдану стрімко зростав його рейтинг. Сильний як господарник і бізнесмен. Політик, який вміє домовлятися, причому з представниками різних таборів. Але не створив власну політичну силу, бо партія "Солідарність", радше, поки що віртуальний проект. Підтримка Кличка принесе йому певні очки, бо дозволяє говорити про об'єднання зусиль. У той же час те, що Льовочкін, а тепер і Фірташ привітали таке об'єднання, Порошенкові насправді геть не потрібне. Натомість йому потрібно буде дистанціювання від олігархату, доводити, що він зможе розвести свої інтереси як політика і бізнесмена.

В усякому разі тішить те, що у другому турі "регіоналів" не буде. І Тимошенко, і Порошенко вже заявили, що не розглядають електоральну боротьбу як гру з нульовою сумою, гру на взаємознищення. І це – правильно. Вибори будуть чесними; адміністративний ресурс задіяний не буде. Отже, вперше за десятиріччя це можуть бути "нормальні" вибори. Аби лише не вдалися кремлівські спроби їх зірвати. І у протидії цьому всі кандидати мають бути єдині.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Що там із "Кримською декларацією", прийнятою адміністрацією Трампа 2018 р.?

Радник Трампа: Зеленський має представити реалістичне бачення миру, Криму більше немає. Щоправда, за кілька годин команда Трампа дезавуювала ці твердження, зазначивши, що це був радник саме під час виборчої кампанії, отож він не має жодних повноважень робити такі заяви...

Опитування у 30 країнах: хочуть перемоги України і лідерства США

Оригінал на НВ 4 листопада британській The Economist опублікував результати опитування міжнародної кампанії GlobeScan, проведеного у 30 країнах світу (в кожній країні опитували по 1000 респондентів)...

Три несподіванки з опитування до Дня Незалежності

Оригінал – НВ 8-15 серпня Фонд "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова провів загальнонаціональне опитування...

"Історичні" вибори у Мексиці: "каральне голосування" та вплив на Україну

ОЛЬГА ВОРОЖБИТ, ОЛЕГ САБУРА: Оригінал "Тиждень" 2 червня у Мексиці відбуваються загальні вибори, які незалежно від результатів вже можуть вважатися історичними...

5 років еволюції, але й невиправлених помилок

Одразу хочу заспокоїти Офіс Президента, що першодрук в Польщі вийшов під бравурним заголовком "П'ять років Зеленського. Гарань: Від популіста до державника...

"Спроба Бразилії забезпечити участь Путіна у саміті G-20 шкодить пріоритетам її головування"

Оригінал статті Олівера Штункеля, проф. Школи міжнародних відносин Фундації Варгаса (Бразилія) – Estadão de São Paulo. Переклад статті – журнал "Тиждень"...