Олексій Гарань Історик-міжнародник, політолог, політконсультант, учасник багатьох "авантюрних" проектів, що стали успішними

Ізраїльський досвід висвітлення війни

02 квітня 2015, 22:47

Про ізраїльський досвід розповідає сайту тексти.org.ua експерт Центру близькосхідних досліджень Сергій Данилов, який щойно повернувся з Ізраїлю, де вивчав як ізраїльські ЗМІ висвітлюють війну.

З початком війни в українському суспільстві не втихають суперечки стосовно того, чи потрібно критикувати військове керівництво, чи треба стиснувши зуби допомагати фронту, поклавшись на те, що військові знають що роблять. З одного боку критика "генералів" підриває бойовий дух армії. А з іншого суспільство не вірить у професійність військового командування і критика сприймається, як засіб змусити Генштаб воювати ефективніше.

Та провести чітку лінію між раціональною критикою і критиканством неможливо. Звісно, в умовах інформаційної війни з потужним ворогом єдиного правильного рецепту для ЗМІ немає. Тому ми продовжуємо публікувати матеріали про досвід висвітлення війни у різних країнах.

- Хто і як в Ізраїлі інформує громадян про бойові дії: прес-служби чи журналісти незалежних медіа?

Інформацію доносять приватні медіа. Але існує жорсткий фільтр у вигляді військової цензури. Є так звані військові цензори. Під час військових дій вони не сплять ночами і переглядають весь матеріал, який приватні медіа відзняли в зоні конфлікту.

Потік відео від телеканалів потрапляє до цензорів, цензор дає добро або щось вирізає, матеріал повертається до телекомпанії і тільки потім потрапляє до ефіру. Іноді цензор може накласти санкції на канал і журналіст, який став причиною санкцій гарантовано втрачає роботу на каналі.

Правила цензурування дуже жорсткі: жодних показів техніки, дуже жорстка заборона на повідомлення про кількість жертв серед військових. І ми до цього рано чи пізно теж прийдемо. Крім цього, якщо ракета з Гази долетіла до населеного пункту, то журналістам навіть не дозволяють зняти характер ушкоджень, нанесений, наприклад, будинку, щоб ворог не міг оцінити точність і координати удару.

От зараз різні громадські ініціативи реконструюють дії росіян. Я був вражений: за мінімальними ознаками, за якимсь випадковим підбитим стовпчиком, який ледве потрапив до кадру, можна зробити точну геолокацію і визначити напрямок, чим і звідки стріляли.

Кількість і склад підрозділів теж повідомляти теж заборонено. У країні, яка реально воює, а не робить вигляд, військова цензура – це невід'ємна частина кампанії. Не можна давати ворогу можливості тебе вразити, зрозуміти, які сили проти тебе воюють, з якими підрозділами і технікою має справу, навіть якщо в кадр попаде хоч один шеврон.

Звісно, є в Ізраїлі урядові і військові прес-служби, які теж дають інформацію. Наявність цензора і заборон – мають свої недоліки. Бо при подачі інформації існує конкуренція двох типів. По-перше, зі ворогом, по-друге, з нетрадиційними медіа, соціальними мережами, з таким меседжером для мобілок, як WhatsApp. І через цензуру "своя" інформація часто публікується пізніше ніж ворожа чи у соцмережах.

- У нас часто дорікають державі, що не публікуються повні списки загиблих, і що посадовці занижують втрати.

Перелік загиблих в Ізраїлі публікується тільки по закінченню війни. Влада Ізраїлю чітко усвідомлює одну річ, яку наша влада не розуміє: для того, щоб тобі довіряли і щоб у мати в очах народу легітимність вести війну, легітимність проводити мобілізацію, тобі треба говорити правду. Говорити неправду нераціонально. Влада у разі потреби може заявити "ні, я зараз не скажу", а потім, коли ситуація дозволить говорити – повідомити правду, все як є.

По завершенню війни в Ізраїлі починають діяти незалежні комісії, які очолює зазвичай голова Верховного Суду у відставці. До складу комісій входять колишні військові з довірою, правники. Вони мають доступ до всієї закритої інформації, мають право брати покази і оцінювати накази, а потім виносити рішення.

Цей механізм потрібен не для того, щоб покарати командування і солдат, хоч бувають і покарання, а для виявлення помилок. Результати роботи цих комісій стають публічними, їх обговорюють у парламенті. Тоді приймаються кадрові рішення.

Але головне – виявити помилки. Громадяни знають, що держава не обманює і намагається не робити помилок, триває діалог у суспільстві і є довіра, яка критично важлива під час війни.

Зрештою в Ізраїлі суспільство з сильними соціальним зв'язками, і тому той, хто бреше, ризикує позбутися посади.

- Як може діяти цензура в умовах інформаційної війни з таким потужним у інформаційному плані ворогом, як Росія?

Це проблема. І ні в кого немає одного рецепту. Ізраїльські медійники стикаються з такою проблемою, що Russia Today, Al Jazeera і хізбалловська телекомпанія завдяки зв'язкам спецслужб і грошам мають ексклюзиви, ті картинки, яких не має ніхто.

З палестинського боку ці канали потрапляють туди, куди жоден західний кореспондент не потрапить. І зробити щось із цим дуже важко. Інша проблема – соціальні мережі і менеджер для мобілок WhatsApp, який швидко дозволяє створювати групи і обмінюватися інформацією.

- Чи знімають ізраїльські військові відео боїв і чи викладають їх у мережу, як це буває у нас? І чи можуть солдати чи комбати розповідати в інтерв'ю зовсім протилежне від офіційної версії?

Там це звичайно неможливо. Викладене військовим фото чи відео з місця боїв – правопорушення, за яке можна понести кримінальну відповідальність. По закінченню кампанії такі фото і відео з'являються.

- Бувають такі ситуації, як в Україні, коли ще не завершився відвід військ із Дебальцевого, а по телебаченню виступає президент і каже, що вийшли вже 80 % військових?

Під час війни інформацією маніпулюють всі. Бо інформаційні повідомлення це теж фронт. Сторона, яка воює, не може бути білою і пухнастою. Межі таких "неточностей" – питання політичної відповідальності, політичного чуття.

- Чи прийнято в ізраїльських ЗМІ обговорювати-критикувати дії Генштабу?

До 80 % батьків нинішніх ізраїльських військових служили. До того ж служили і батьки, і матері. У більшості випадків у батька звання вище ніж у офіцера, який командує його сином. І вони не просто служили, а воювали.

У кожного військового є дідусь, який може подзвонити йому на передову і сказати: "У Війні судного дня, коли я воював, треш був значно сильніший. У вас там зараз фігня". Все це створює тиск, громадського обговорення війни не може не бути. Суспільство достатньо мілітаризоване. Можливо, у нас через якийсь час буде те саме. Я не вірю, що наша війна скоро закінчиться.

Через мобілізацію в Україні пройшли вже 100 тисяч людей. Зараз ще 50 тисяч призвали. Вже є помітна когорта людей. Ще дві-три хвилі мобілізації – і колишні військові стануть фактором який впливатиме на громадські настрої.

В Ізраїлі є звичка до війни, всі розуміють, що війна була, є і буде. В Україну війна прийшла для багатьох несподівано, тому існує забагато пафосу, і тому люди, які один день були на передовій і вміють формулювати думки, стають зірками Фейсбуку.

Стосовно обговорень і критики є ще такий момент як стосунки між генералітетом і політиками. Розповім приклад.

В Ізраїлі готувалась одна операція. Раптом напередодні її проведення у ЗМІ зливають інформацію про плановану кількість жертв. Армія, коли планує операцію, завжди розраховує, скільки покладе своїх, скільки ворога і скільки при цьому загине мирних. Якщо наші не роблять цих оціночних розрахунків, то це злочин.

Звичайно та операція була відмінена, бо коли суспільству повідомляють, що загине кількасот наших, три тисячі ворогів і стільки-то цивільних, у всіх шок. Цей злив пов'язаний з тим, що політики електорально рахували доцільність операції, вичислили, яка в суспільстві є підтримка війни і рейтинги. А Армія думає про операції і можливість їх виконання.

Тобто відповідь на ваше питання: "так", обговорюють і критикують.

- Як суспільство в Ізраїлі реагує на загибель своїх солдат?

У світі небагато країн, які бачать війну як екзистенційну – за існування держави і народу на цій території. Це те, що поєднує Україну з Ізраїлем. Але кількість жертв в будь якому випадку – це серйозний фактор, який вливає на настрої громадськості.

У Цахалі є спеціальна служба, яка повідомляє родичів про загибель солдата. Туди входять медики, психологи, соціальні працівники. Вони приходять групою, серед них обов'язково пишна жінка з добродушним обличчям, яка повідомляє про загибель. Інші підхоплюють родичів загиблого під руки, надають медичну чи психологічну допомогу. І це дуже важливо і принципово.

Є така проблема, що держава не може повідомляти родичам неперевірену інформацію і поки держава перевіряє, так само як і в нашому випадку, ворожа сторона першою повідомляє родичів про загибель. Можуть відправити фото чи відео. В цьому питанні Хамас діє так само як ДНР/ЛНР.

Але у нас немає мовного бар'єру і це ще більше ускладнює ситуацію. Теперішнє покоління у палестинців не володіє івритом.

- Як працюють в Ізраїлі військові журналісти?

В кожному підрозділі є прес-офіцер, який знаходиться з військовими на передовій. Вони проходять підготовку, їх навчають, що можна показувати, а що ні, щоб цензору було менше роботи, навчають як себе поводити. У це вкладають ресурси і час.

Коли я бачу, як українські телевізійники показують укріплення наших солдат у Широкиному, то це на голову не на лазить. В Ізраїлі прес-офіцер при частині не дозволив би такого знімати. Крім того там є армійський сектор преси, військове радіо.

- Чи можуть ізраїльські журналісти спілкуватися напряму з генералами, як це було в американському прес-центрі під час війни в Іраку?

Діє просте правило: якщо влада не дає інформацію, то люди ідуть її шукати самі. І дуже часто знаходять у ворога. Тому при всій цензурі система працює на видачу інформації. Це раціонально. Тому виходити до преси потрібно. Якісь принципові речі має озвучувати начальник генштабу, щоб демонструвати адекватність і викликати довіру. Демонструвати, що він відповідає за свої рішення.

- Чи знімають у Ізраїлі фільми, в яких військові – герої? Можливо, для створення образу народної армії.

Знімають, і багато знімають. Це одна з частин підтримки мобілізованості суспільства, яка дуже висока.

Остання війна – літо 2014 року, коли до Гази потрапили нові ракетні комплекси, з яких можна обстрілювати всю територію Ізраїлю. Країна 50 днів сиділа в бомбосховищах, країна фактично зупинилася. Але всі розуміють, що держава не може компенсувати всіх витрат. І збитки понесли всі. Але пануючим настроєм було: "Ми будемо сидіти в бомбосховищах скільки треба, але вріжте їм уже так, щоб вони більше не рипалися і дали спокійно жити". Рівень мобілізованості суспільства там вражає.

Під час війни ситуація постійно змінюється, тому немає заздалегідь вірних кінцевих рішень. Це динамічна система і ти маєш постійно бігти. Як тільки ти зупинишся, тобі кінець.

Розмовляв: Сергій Демчук

powered by lun.ua
Коментарі — 40
Xuato _ 04.04.2015 08:35
IP: 74.125.181.---
Влада є неадекватна викликам воєнної загрози: 1) не ввівши воєнний стан а видумавши з подачі б/у кадебістів так зване АТО, почала клепати законодавчу базу під це тупе АТО, що фактично призвело до правового колапсу, (адже всі закони повинні апріорі вже враховувати що деякі їх пункти повинні діяти автоматично після введення воєнного чи надзвичайного стану, а їх клепали (і клепають) під ато створивши какофонію в правовому полі); 2) УЗС не давали відсіч ворогу, тому, що їх як собаку весь час тримали на повідку блок-постів (замість мобільного фронту з контрударами і наступом) мирних планів пана Порошенка в угоду імпотентній Європі і США; 3) влада торгує з фашистами з РФ (ніби немає війни і тим самим поповнює бюджет і зайнятість населення окупанта; 4) не ввівши воєнний стан влада відмазала олігархів від забезпечення армії (бідні школи і КСП надають авто для УЗС а олігархи -болт!); 5) не призвавши молодь з 18 років, влада не створила резерв для армії Одним словом – косяк!
Гоцка _ 03.04.2015 21:12
IP: 46.149.94.---
А ще під час воєн в Ізраїлі (там вони майже постійні) воюють всі: молоді чоловіки та жінки на фронті, а немошні та старі в соціальних мережах душать всіх ворогів та недоброзичливців. До речі про секретність, бойовий пілот чи танкіст може мати декілька найвищих нагород, але навіть сусіди не знають ким та як він служить і тільки вже дуже старим він розкриється перед суспільством.
Держав Ізраїль постійно виборює право на своє існування.
SARA21 _ 03.04.2015 21:08
IP: 91.226.4.---
Miki2:
Пане я не писала що ви російська б ля дь.Це ви себе так назвали.Напевне ви такі і є.
Taras Petrenko _ 03.04.2015 20:55
IP: 74.125.44.---
Олег з Калуша:
Taras Petrenko:
Ну чого ти своє московське рило пхаєш в Україну?
Типова відповідь для невихованого западенського русофоба
Юрий Воронов _ 03.04.2015 19:28
IP: 74.125.18.---
Друкую тут власну вiдповiдь на лист до Порошенка та Яценюка вiд фронтового полковника Вiктора Покуси (див. у Цензорi), де вiн доводить безглуздiсть будiвництва за майже мiлiард гривень вiйськовий захисних споруд перед фронтом ворога.
--
А вот мне, не из фронтового окопа, конечно, а с "дивана" – представляется, что полковник все же не понимает истинный смысл запланированного строительства инженерных сооружений по всей линии соприкосновения с российско-террористической армией в Донбассе...
Если б эта цель была военной – то даже мне очевидно, что г-н Покуса прав на все 100.

Но в том-то и дело, что задача тут решается чисто политическая...
В этой "войне в стенку", которую изменники с Банковой ведут под общим руководством своего московского Начальства – теперь потребовалось по-отчетливей закрепить завоевания путлера в Донбассе, в том числе и тех территорий, захват которых далеко вышел за пределы "линии разграничения", обозначенной Минской капитуляцией.
Теперь – в бетоне.
Miki2 _ 03.04.2015 14:59
IP: 93.72.11.---
SARA21:
Простим людям на вуха вішають патріотизм,а самі дограбовують державу.Сволочі.
Ви вжили слово "роб.ля.ть", яке складється з двох частин, - української "ро" і російської "бл...ть", хоча той, хто закладав це слово в цензор на УП, сам малограмотний, бо правильна наголосна в кінці російського мата – "д", а не "т"
SARA21 _ 03.04.2015 14:28
IP: 91.226.4.---
Простим людям на вуха вішають патріотизм,а самі дограбовують державу.Сволочі.
SARA21 _ 03.04.2015 14:25
IP: 91.226.4.---
Николай Хлебуш:
Я написала те що ви,но мене не пропустили.Цензура.
SARA21 _ 03.04.2015 14:23
IP: 91.226.4.---
Николай Хлебуш:
SARA21 _ 03.04.2015 14:23
IP: 91.226.4.---
Николай Хлебуш:
Александр 1 _ 03.04.2015 14:00
IP: 95.134.33.---
"Перелік загиблих в Ізраїлі публікується тільки по закінченню війни"//
О це спірне питання. Пам'ятаю операцію "Хмаровий стовп", коли Ізраїль вирішив наказати палестинців за подану заявку в ООН на асоціативно членство. Повідомлялось, що палестинці обстріляли Ізраїль більш ніж 1200 ракетами. Але всі, начебто впали чи у пустелю, чи були перехоплені системою "Залізний купол", ефективність якої 80-85%. Дві ракети таки впали у місто. Одна пошкодила вітрини. Від другої загинули дві людини. Про це повідомили. Але потім дізнались, що одна з тих ракет була з "Залізного куполу". Тобто, схоже що палестинці взагалі не запускали ракети, тому й не було про що повідомляти.
Miki2 _ 03.04.2015 13:57
IP: 93.72.11.---
Mendel_3s:
кстаті Міша, а чо в ісраєлє танкістов називают артілерістамі тебе ісраїльскій афіцер не гаваріл.:-)
кстаті нє Міша, а Міхуїл, і нє Mendel, а Мудєль)))
Mendel_3s _ 03.04.2015 13:21
IP: 74.125.18.---
ісраїльскіє салдати патруліруют Газу.

youtu.be/GiA0rzPVwvE

не віжу нічого страшного.:-)
Mendel_3s _ 03.04.2015 13:08
IP: 74.125.18.---
Miki2:
Ще на початку війни я уважно слухав цілу годину одного ізраїльського офіцера безпеки,
патаму тебя завязалі в мешок, і ти всьо відео дригаєш ногамі на землє.

youtu.be/OTFcTptKS3U

ето відео взорвало інтірнет, там сотня мільйонов просмотров, Серьоге Бріму прішлось откручівать счотчік назад десяткі раз шоб спасті ізраїльскую армію.

кстаті Міша, а чо в ісраєлє танкістов називают артілерістамі тебе ісраїльскій афіцер не гаваріл.:-)
Петро Бурчак _ 03.04.2015 12:31
IP: 74.125.17.---
До автора: Україну чи РФ підтримує Ізраїль в конфлікті на Донбасі? Як відреагував на загарбання Криму? Поділіться з українцями фактами, будь-ласка.
Тарас Шевченко _ 03.04.2015 12:00
IP: 74.125.181.---
Николай Хлебуш:
НЕ НЕНАВИСТЬ В МЕНЕ ГОВОРИТЬ, А ЛЮБОВЬ ДО УКРАЇНИ. І КОЛИ Я ЩОСЬ БАЧУ ТО ТАК І КАЖУ. НАША ВЛАДА, ЩО ПРОСКОЧІЛА ДО КОРИТА НА КРОВІ НЕБЕСНОЇ СОТНІ – ЗЛОЧИНЦІ!!!! СИН ПРЕЗИДЕНТА – НАРОДНИЙ ДЕПУТАТ!!!!! (проліз у ВР дякуючі тому що його дід і батько накрали), КУЛЯВЛОП – ПРИ ЦІХ ЦІНАХ ПЕНСІЯ 1100 ГРВ (а сам він пробував, сука, прожить на такі кошти). СИНОК ПАШИНСЬКОГО – ПРИВЬЯЗАВ СОБІ ЦИЦЬКИ З КОКОСУ І СТАВ ТОРГУВАТИ!!!!!! ЗБРОЄЮ. ПРЕЗИДЕНТ – ТОРГУЄ КАНФЕТАМИ. ВИ ТАКЕ БАЧІЛИ В ІСПАНІЇ, АНГЛІЇ?... Я ВЛАДУ НЕНАВИЖУ А УКРАЇНУ ЛЮБЛЮ.
ЛЮБОВ ДО УКРАЇНИ У НАС ЗДЕБІЛЬШОГО ЛИШЕ СЛОВА. А ПОТРІБНА КОНКРЕТИКА, А ЦЕ ЛЮБОВ ДО ВСІХ УКРАЇНЦІВ (НА ДОНБАСІ ТАКОЖ УКРАЇНЦІ) ТА ДО ДЕРЖАВИ. КОЛИ ЛЮБИТЕ ВСІХ УКРАЇНЦІВ, ТО ЖИТТЯ КОЖНОГО ГРОМАДЯНИНА СВЯЩЕННЕ ДЛЯ ВАС, ТА НА 1 МІСЦІ, Я ВЖЕ НЕ ГОВОРЮ ПРО ВЗАЄМОРОЗУМІННЯ ТА ІНШІ АСПЕКТИ. ЛЮБОВ ДО ДЕРЖАВИ ВИМІРЯТИ ВЗАГАЛІ ПРОСТО, ЦЕ РІВЕНЬ ВИПЛАТИ ВСІХ ПОДАТКІВ, ТА ЗБОРІВ... А ЛЮБИТИ НА СЛОВАХ ДУЖЕ ЛЕГКО...
Саша Луганский _ 03.04.2015 12:00
IP: 91.207.27.---
Хороший "опыт" – в стиле доктора Геббельса! Они что же думают, что народ не видит происходящего, и поверит что за всё время войны погибло только около 2000 вояк? А может после прочтения похвалы в адрес руководства армии перестанут верить своим глазам? Вся та "честная" информация расчитана только на очень недалёких жителей страны, "умеющий уши – да услышит"!.
kren _ 03.04.2015 11:53
IP: 188.0.104.---
Николай Хлебуш.
...я представляю.що Ізраїль як і США-держави,що постали на нових\інших принципах права і керівництва.А не продовжилися,як поряд з США.Латинська Америка,від традицій своїх європейських прототипів. Чи як,РС став продовженням царського самодержавства і кріпосництва у вигляді генсека і цк партії,і післярозпаду РС. режим тоталітаризму продовжується вже на теренах СНД у вигляді корпоратократії на тих же принципах:-абсолютної влади цетру і безумовного підпорядкування всього -Рішення вищих органів є безумовним до виконання нижчими-партійний демцентралізм;-...демократичний центра лізм-основний організаційний принцип побудови і діяльності марсисько-ленінських партій,органів державної вла ди і державного управління та громадських організацій СРСР. Та ін. соц. країнах...- От тому.зокрема ми,Україна,і опинилися в тій ситуації,що є зараз.
Тарас Шевченко _ 03.04.2015 11:19
IP: 74.125.73.---
Николай Хлебуш:
Це в вас говорить злість та ненависть, але вони ведуть в нікуди... Це зрозуміли іспанці, це зрозуміли англійці... Найбільша цінність держави це життя її громадян, поки не буде цього розуміння Україна не буде справді демократичною і справді успішною країною...
taksist _ 03.04.2015 11:18
IP: 74.125.181.---
ми програємо повномасштабну війну як програли оцю гібридну війну за донбас і крим ЯКЩО НЕ ЗРОЗУМІЄМО ЩО МИ НА ВІЙНІ І ВІДПОВІДАТИ ТРЕБА СИМЕТРИЧНО І З УСІЄЇ СИЛИ.
Иван Гелан _ 03.04.2015 11:05
IP: 213.227.198.---
Пашинський, що вивозить снайперську гвинтівку з майдану, непідсудність снайперів, рік балаканини про розслідування злочину. Вбивства відбувались під об'єктивами сотень камер. Потім Іловайск для добровольців. Доведення людей до злиднів і ідея Президента про продаж землі. Може нас знищують, щоб заселити сюди інший народ?
Тарас Шевченко _ 03.04.2015 10:59
IP: 74.125.181.---
Николай Хлебуш:
Тарас Шевченко:
Автор з глузду з'їхав! Ізраїль приводити в приклад? Там де, багато речей складно назвати демократією? Саме тому, вся інформація і прихована від народу! Там де, є держава з закріпленою державною релігією? Саме тому, є пропаганда та нав'язування думки! Там де, знущаються з людей за національною і релігійною ознаками? Може і нам після вибухів чинити так само? Зганяють всіх чоловіків (підлітків та старих також) 14-65 років палестинців затримують, а потім вже розбираються. Там де, ненависть посіяна на віки між народами і війна нескінченна, за такої стратегії? Автор бажає такої України?
......
ВИ ЩО НЕ БАЧІТЕ ТОГО ЩО НА УКРАЇНІ ТЕЖ САМЕ? ВИ БАЧІТЕ РІЗНИЦЮ?
Я НЕ ХОЧУ УКРАЇНУ З ТАКОЮ СТРАТЕГІЄЮ, КОЛИ ВІЙНА НАЗАВЖДИ, А НЕНАВИСТЬ ПЕРЕДАЄТЬСЯ З ДИТИНСТВА ОБОМ СТОРОНАМ! Є Ж ПОЗИТИВНІ ПРИКЛАДИ СТРАТЕГІЇ В КРАЇНАХ ЄС: ІСПАНІЯ – БАСКИ, КАТАЛОНЦІ... АНГЛІЯ – ІРЛАНДЦІ, ШОТЛАНДЦІ...
Олег з Калуша _ 03.04.2015 10:55
IP: 37.54.36.---
Taras Petrenko:
Ну чого ти своє московське рило пхаєш в Україну?
kren _ 03.04.2015 10:52
IP: 188.0.104.---
Власне одна теза доволі тчно характеризує різницю якостей керівництв в у нас і там;-...Влада Ізраїлю чітко усвідомлює одну річ, яку наша влада не розуміє:...-на чому можна ставити крапку всього посту бо, коли б там така влада і такі генерали,як в Україні,світ не знав би держави Ізраїль.
Тарас Шевченко _ 03.04.2015 10:39
IP: 74.125.73.---
Автор з глузду з'їхав! Ізраїль приводити в приклад? Там де, багато речей складно назвати демократією? Саме тому, вся інформація і прихована від народу! Там де, є держава з закріпленою державною релігією? Саме тому, є пропаганда та нав'язування думки! Там де, знущаються з людей за національною і релігійною ознаками? Може і нам після вибухів чинити так само? Зганяють всіх чоловіків (підлітків та старих також) 14-65 років палестинців затримують, а потім вже розбираються. Там де, ненависть посіяна на віки між народами і війна нескінченна, за такої стратегії? Автор бажає такої України?
Україна та Європа1065 Aтака Путіна1187 Корупція1288 Уряд реформ392 тітушки18
АВТОРИЗАЦІЯ І ВХІД ДЛЯ АВТОРІВ


УвійтиСкасувати
Ви можете увійти під своїм акаунтом у соціальних мережах:
Facebook   Twitter