Будівництво "Європи" вдома
Уряд України і парламент України визначилися. Інтеграція в Європейський Союз є однією з цілей їхньої політики. І добре, що це так.
Проте не слід забувати, що Україна вже є членом однієї з найстаріших європейських інституцій Ради Європи, що була застована у 1949 році. Україна приєдналася до Ради Європи у 1995 році, ще перед Російською Федерацією. Часом помилково вважається, що Рада Європи не відіграє великої ролі чи "не враховується" або не має впливової сили на шляху до важливішого Європейського Союзу. А це не так.
Укладені в рамках Ради Європи міждержавні, міжнародно-правові обов'язкові угоди (конвенції Ради Європи, наприклад, Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод) покликані оберігати спільний європейський спадок і сприяти правовому, економічному та соціальному прогресу. Конвенція про захист прав людини містить, зокрема, перелік прав людини і основоположних свобод, який є обов'язковим до виконання відповідно до міжнародного права. За реалізацієї цих прав стежить Європейський суд з прав людини у Страсбурзі. Всі члени Ради Європи, в тому числі й Україна, підписали та ратифікували цю Конвенцію, забезпечивши таким чином її внутрішньодержавну чинність.
Стаття 46 абз. 1 Конвенції про захист прав людини чітко показує, що всі сторони, які її підписали, погоджуються з рішеннями Європейського суду з прав людини і зобов'язуються їх виконувати. Зрозуміла річ, що шляхи виконання рішень ЄСПЛ можуть бути різними. Якщо є кілька шляхів виконання, то засуджена держава-член може, звичайно, обирати такий шлях, але виконати рішення вона зобов'язана.
Громадяни України широко користуються можливостями захисту прав, що їх надає Європейський суд з прав людини. І це також добре. Бо, з одного боку, це показує, що громадяни у поводженні зі своєю державою впевнені в собі і домагаються дотримання належних їм прав. Від цього демократія тільки виграє. А з іншого боку, виграє, звичайно ж, і державна влада, адже рішення Європейського суду з прав людини виявляють, де тенденції розвитку потребують корекції, протидії.
Тепер, ясна річ, також виникає запитання, в якій мірі існує зв'язок між членством у Раді Європи та інтеграцією в Європейський Союз. Прямого з'язку досі ще не існує. З точки зору міжнародного права його може і не бути. І все таки: обидві інституції у свій спосіб втілюють те, що ми називаємо "спільнотою цінностей". Обидві інституції мають справу з правами, які надаються громадянам. В обох інституціях чимало мовиться про "свободу" і про співпрацю. В обох інституціях є незалежний суддівський контроль. Тому сприйняття держави в Раді Європи відіграє певну роль в оцінці її правової, соціальної та економічної сумісності з Європейським Союзом і багато говорить про те, як далеко просунулася ця держава у будівництві "Європи" вдома.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
