Враження, забарвлені у жовто-сині кольори
У ці дні, сповнені загального задоволення і захоплення, ми переживаємо дещо, що виходить далеко за межі футболу: багато відвідувачів з усіх частин нашого континенту вперше у своєму житті перебувають в Україні, знайомлячись з цією країною. Українці, більшість з яких ще ніколи не бачили так багато іноземців відразу, повсюди привітно приймають своїх гостей, демонструючи, як і очікувалося, свою гостинність і люб'язність.
Футбольні вболівальники з усієї Європи святкують спільно зі своїми господарями і до, і після матчів. У Львові ми зустріли 80-річну даму з одного з передмість, яка щодня приходить до міста, щоб насолодитися міжнародною атмосферою. "Ви всі повинні знову повернутися – і незабаром!" – вигукує вона услід нам.
У день матчу Швеція – Україна Київ перетворився у життєрадісне море із жовтих і синіх кольорів, і доводилося дуже пильно вдивлятися та вслуховуватися, щоб розрізнити уболівальників. Коли проходиш парком Тараса Шевченка, впадають у вічі жовто-сині вболівальники, які підводяться з газонів, щоб віднести свої порожні пляшки до сміттєвих корзин. Поведінка, яка дійсно є прикладом для наслідування.
"У – кра – їна! У – кра – їна!" – вигукував потім також увесь стадіон у Харкові під час гри Нідерланди – Німеччина. Скандувати цей бойовий фанівський клич почали українські вболівальники, до них приєдналися фани, що прибули з Німеччини та Нідерландів – чудовий жест подяки за гостинність і сердечність господарів.
Краплинами гіркого полину залишаються вільні місця у глядацьких рядах – незважаючи на продані квитки. Вони є нам нагадуванням про те, що це футбольне свято не є бездоганним. VIP-ложі заповнені вщент, і в той же час кожний знає, що там зяють багато прогалин. Футбол і політика – дві різні речі, і водночас їх неможливо повністю відокремити одне від одного. Але наразі: давайте будемо радіти наступним гарним матчам, політика все-одно нас швидко наздожене.
