7 квітня 2016, 17:49

Чому вони проголосували проти?

Після референдуму в Нідерландах найпопулярніше питання, яке ставлять мені особисто, чому саме голандці проголосовували проти. Звісно, можна довго говорити, що референдум був не зовсім про Україну, і вони голосували не проти України і навіть не проти Угоди, а проти ЄС чи власного уряду. Однак, треба чесно визнати, що під час кампанії голандським євроскептикам вдалось зробити цей референдум частково і про Україну, накручуючи месиджі, що "Україна – це війна" чи "Україна – це корупція". І коли голандці голосували проти – вони частково голосували і проти тих чи інших речей, пов'язаних безпосередньо з Україною. Питання, чому вони голосували проти саме в контексті України дійсно важливе, щоб розуміти, над чим конкретно нам треба буде працювати в майбутньому.

Щоб не бути голослівною, просто наведу та прокоментую результатами соціологічного опитування IPSOS на цю тему, оприлюднені перед самим голосуванням. Отже, головна причина голандського "ні" полягає у тому, що вони "не довіряють Україні, зокрема через надмірну корупцію". Саме з цих позицій виходили 60% опитаних. Це свідчить про ефективну кампанію тих, кому за останні півроку вдалось прирівняти у свідомості багатьох голандців Україну до корупції, адже ще влітку минулого року Україна не асоціювалась у Нідерландах з корупцією, що красномовно демонструвало опитування Інституту світової політики серед пересічних голландців про головні асоціації з Україною. Тоді серед ключових асоціацій були війна, була Росія, була катастрофа малайзіського Боїнгу, але корупції не було. І це, до речі, дуже симптоматично, що довіра до України базується саме на боротьбі з корупцією. Отож, зрозуміло, що або ми продемонструємо видимі для всієї Європи дива боротьбі з корупцією, або будемо й далі отримувати недовіру й відмови. Також, можливо, є сенс задуматися, як по-іншому в міжнародному контексті комунікувати питання корупції в Україні. Ми не можемо приховувати її рівня і займатись пропагандистськими штуками, розказуючи, як у нас все добре, але з іншого боку стає все більш очевидно, що чим більше ми говоримо і пишемо в світі про корупцію в світі, тим більше ми укріплює ми стереотип про Україну як невиліковно хвору від корупції.

На другій позиції (39%), чому голандці голосували проти – занепокоєння, що Угода про асоціацію є першим кроком до членства України в ЄС. Це був відомий і очевидний навіть без соцопитування контраргумент у таборі "ні". І це був момент, де ми змушені були йти наперекір своїм інтересам та бажанням. Ми були нещирі, коли говорили, що не сприймаємо Угоду про асоціацію як перший крок до членства в ЄС. Ми змушені були гратись в приховану євроінтеграцію, і це було наше слабке місце, хоча в самій Угоді дійсно не йдеться про жодне членство. Можливо, тепер, коли нам вже нема чого втрачати, варто почати відверто говорити з європейцями про стратегічні наміри України, зокрема і в довгостроковій перспективі отримати членство в ЄС, якщо така готовність на той момент буде з двох боків (ми ж не знаємо, якою той момент буде Україна, і яким буде ЄС). Нам треба серйозно працювати над тим, щоб зробити тему членства України менш токсичною і більш конструктивною, і Інститут світової політики невдовзі запропонує деякі ідеї з цього приводу. Хороша новина з нідерлдського референдуму: що велика частина з тих, хто голосували проти, і ще більша з тих, хто не голосували взагалі, взагалі ВІРЯТЬ і СПРИЙМАЮТЬ СЕРЙОЗНО членство України в ЄС. Не здивуюсь, якщо у процентному співвідношення на душу населення голандці будуть більше вірити у членство України в ЄС, ніж самі українці;)

На третій позиції (31%) тих, хто збирались голосувати проти – твердження, що голландці не поділяють "європейських цінностей". Тут, в принципі, все зрозуміло.

Взагалі потрібно пам"ятати про те, що на цьому референдумі ми вперше мали справу з кампанією за Угоду про асоціацію в самому ЄС. І прикро, що дебют адвокації відбувся саме в Нідерландах – в країні, де про Україну знають значно менше, ніж у Франції чи Італії (теж доказано нашим соцопитуванням), і настрої одні з найбільш євроскептичних у всьому ЄС. Тобто, ми пройшли справжнє випробування боєм без жодних репетицій та тренувань. І це полегшує нам завдання далі працювати з іншими країнами. І якщо зовсім відверто, то ми ще навіть не встигли толком пояснити всі переваги Угоди про асоціацію в самій Україні, і вже вимушені були ламати голову над тим, які переваги будуть для голландців.

І головне: мені не соромно за Україну в цій кампанії. Ми усвідомлювали, що приречені на поразку, але ми зробили все можливе, щоб надати нашим голандським партнерам всі аргументи за Угоду і за те, чому потрібно підтримати Україну.

powered by lun.ua

Ми йдемо до НАТО чи шукаємо статуси "поза НАТО"?

В України завжди була проблема з багатоголоссям на зовнішній арені. Занадто багато у нас тих, хто люблять виступати соло. Хоча як красномовно свідчить наша новітня історія, добивались ми справді чогось вартісного у зовнішній політиці не з допомогою "виступів соло", а завдяки злагодженому та якісному "хоровому співу" – чи то на підтримку безвізу з ЄС, чи за летальні озброєння зі США...

Важливий сигнал 100 днів президентства Байдена

Під завісу перших ста днів президентства Байдена, коли всі жваво аналізують перші досягнення і перші промахи його адміністрації, я б хотіла звернути увагу на одне рішення, яке не про Україну, але на яке важливо було б звернути увагу і в Україні (знаю-знаю, крім саміту Путін-Байден нам взагалі мало що цікаво зараз;)...

Про що говорить дзвінок Байдена Зеленському?

Через два з половиною місяці після інавгурації Байден вперше поговорив телефоном з Зеленським. Ми не знаємо напевне, чи відбувся б саме вчора цей дзвінок, якби не загострення на Сході України та накопичення Росією військ вздовж наших кордонів...

Путін-вбивця від Байдена. Що це змінює для України?

З боку президента США наразі спостерігаємо досить цікавий підхід до України: Байден не має проблем з тим, щоб говорити про Україну, але вочевидь має проблеми з тим, щоб говорити з Україною...

Безпекові підказки з Токіо

У ці дні в Токіо серйозний дипломатичний рух. Візит держсекретаря та міністра оборони США. Прибув до японської столиці і український міністр оборони Таран, що само по собі серйозна подія...

Україна, не Коломойський, на радарі США

Питають часто останніми днями, що означають санкції проти Коломойського для українсько-американських відносин. Відповідаю) По-перше, Адміністрація Байдена всіляко намагається продемонструвати, що вона дійсно серйозно налаштована відстоювати демократію та антикорупційні зусилля в міжнародному масштабі...