5 липня 2017, 14:33

Як Україна загубилась по дорозі від ''Міжмор''я'' до ''Тримор''я''

В Україні обурені тим, що Україну не запросили на саміт Тримор"я, який через візит Трампа поляки перенесли з Вроцлава до Варшави. Особливо образливо це тому, що в минулому році таке запрошення надходило від іншого ініціатора об"єднання – Хорватії. Понад те, активно долучатись Україні до ініціативи пропонував і президент Дуда під час свого пам"ятного візиту до Києва на День незалежності в минулому році і виступу перед українським дипкорпусом.

Для України не запрошення на саміт (тоді ще у Вроцлав) стало дійсно неприємною несподіванкою. Оскільки, за наявними ознаками, рівень готовності відвідати захід спостерігався з боку Києва безпрецедентно високий. Не виключаю, що у Президента вже навіть попередньо забронювали у своєму календарі 6 липня як поїздку до Вроцлава. Після новини про те, що на саміт завітає і президент Трамп, вага саміту зросла в рази: адже український президент втрачає можливість ще раз налагодити контакт з американським президентом до зустрічі останнього з Путіним.

Що ж відбулось? Насправді, з моменту інавгураційної зустрічі Тримор"я була дещо підкоригована концепція об"єднання. Було прийнято рішення, що ця ініціатива має включати тільки країни-члени Європейського Союзу. Власне, спрямованість ініціативи саме на країни-члени ЄС і стало головним аргументом, яким господарі саміту – поляки – пояснили офіційному Києву, чому ми не запрошені до участі. Мовляв, це тільки для країн ЄС, нічого особистого. Хоча, за наявною інформацією, деякі країни-учасники ініціативи прямо висловлювали небажання бачити Україну на саміті, побоюючись, що за нашої участі ініціатива автоматично набуде геополітичного забарвлення з антиросійським присмаком.

Боюсь, що це є і відповідь на питання, чому нас не запросили як гостя. Поляки кажуть, що такого формату не існує. Але ж Трамп фігурує на сайті президента Польщі саме як спеціальний гість саміту? Український президент міг би бути просто гостем. Крім того, згадаймо минулорічний саміт НАТО у Варшаві: для України теж "вигадали" формат. Достатньо було бажання поляків і підтримки американців. Очевидно, цього разу не було бажання такий формат вигадувати. А заодно й підкреслювати основну лінію незгоди, яка існує серед 12 учасниць Тримор"я – ставлення до Росії внаслідок її агресії проти України. Про що говорити, коли в двох із цих країн населення у разі небезпеки, згідно з результатами соціологічних опитувань, воліє в першу чергу звертатись за допомогою до Росії, а вже потім до НАТО, членами якого ці країни є? Ризикну припустити, що для того, аби бути запрошеними на "Тримор"я" потрібно бути не тільки членом ЄС, але й не воювати з Росією.

Впродовж останнього року поляки свідомо почали уникати терміну "Міжмор"я", залишивши його для наукових та експертних дискусій, а свою ініціативу попросили називати виключно "Тримор"ям". У чому різниця? "Міжмор"я" – геополітичний термін, який історично передбачає елементи певного безпекового союзу, а також стримування чи принаймні применшення ролі як Росії, так і Німеччини. Тримор"я – це об"єднання, спрямоване передусім на розвиток інфраструктурних проектів в рамках країн-членів ЄС і за фонди ЄС. Ці інфраструктурні проекти в майбутньому можуть поширитись і на Україну. Загалом про цілі, яке ставить перед собою об"єднання можна подивитись в його проморолику, розміщеному на сайті президента Польщі.

І ще два важливих моменти. По-перше, урок з Тримор"ям Україна має врахувати, і наступний раз, коли її запрошуватимуть на інавгураційну зустріч тієї чи іншої міжнародної ініціативи не "губити" запрошення, як це відбулось минулого року, коли ми не були представлені в Хорватії. Хто знає, як би ми брали участь в дискусіях від початку, концепція "Тримор"я" можливо виглядала б дещо по-іншому. Крім того, за останній рік в Києві так і не змогли чітко сформулювати і запропонувати, якою буде роль України і в чому додана вартість від нашої участі в ініціативі, крім самого факту участі президента в саміті.

По-друге, є один, але дуже суттєвий плюс від того, що ми не беремо участь у "Тримор"ї". Ця ініціатива викликає далеко не найкращі реакції у Брюсселі і Берліні, де-факто політичній столиці #1 Європи і, не побоюсь цього слова, політичній столиці #2 у світі після Вашингтона. Попри всі заяви учасників ініціативи, що це ніяка не спроба створити альтернативний ЄС, багато хто в Брюсселі та Берліні сприймають цю ініціативу як таку, яка -свідомо чи несвідомо – націлена на посилення дезінтеграційних процесів в Євросоюзі. До речі, у вищезгаданому проморолику країни-учасниці фігурують як члени євроатлантичної спільноти, а не ЄС. Тобто більш з натяком на членство в НАТО, ніж ЄС. Чи потрібні Україні зайві проблеми з Брюсселем та Берліном через ініціативу, з якої ще невідомо чи щось взагалі вигорить у практичному сенсі? Думаю, відповідь очевидна. А в "Міжмор"ї" можемо брати участь скільки завгодно, головне, щоб було бачення і бажання наповнити його конкретним і цікавим для інших країн регіону практичним смислом.

powered by lun.ua

Блінкен і 5 обіцянок Зеленського

Візит Блінкена – це передусім відповідь на питання "Чи заслуговує Україна на більшу підтримку США лише тому, що Україна продовжує бути жертвою російської агресії?"...

Блінкен і 5 обіцянок Зеленського

Візит Блінкена – це передусім відповідь на питання "Чи заслуговує Україна на більшу підтримку США лише тому, що Україна продовжує бути жертвою російської агресії?"...

Ми йдемо до НАТО чи шукаємо статуси "поза НАТО"?

В України завжди була проблема з багатоголоссям на зовнішній арені. Занадто багато у нас тих, хто люблять виступати соло. Хоча як красномовно свідчить наша новітня історія, добивались ми справді чогось вартісного у зовнішній політиці не з допомогою "виступів соло", а завдяки злагодженому та якісному "хоровому співу" – чи то на підтримку безвізу з ЄС, чи за летальні озброєння зі США...

Важливий сигнал 100 днів президентства Байдена

Під завісу перших ста днів президентства Байдена, коли всі жваво аналізують перші досягнення і перші промахи його адміністрації, я б хотіла звернути увагу на одне рішення, яке не про Україну, але на яке важливо було б звернути увагу і в Україні (знаю-знаю, крім саміту Путін-Байден нам взагалі мало що цікаво зараз;)...

Про що говорить дзвінок Байдена Зеленському?

Через два з половиною місяці після інавгурації Байден вперше поговорив телефоном з Зеленським. Ми не знаємо напевне, чи відбувся б саме вчора цей дзвінок, якби не загострення на Сході України та накопичення Росією військ вздовж наших кордонів...

Путін-вбивця від Байдена. Що це змінює для України?

З боку президента США наразі спостерігаємо досить цікавий підхід до України: Байден не має проблем з тим, щоб говорити про Україну, але вочевидь має проблеми з тим, щоб говорити з Україною...