Альона Гетьманчук Директорка Центру "Нова Європа" (New Europe Center)

Чому Макрон вже не той. На примітку президенту Зеленському

13 вересня 2019, 10:57

У Зеленського є чимало причин захоплюватись Макроном. Серед них – і те, що французький президент – єдиний зі світових лідерів, хто зустрівся з іще кандидатом Зеленським до другого туру. Хоча насправді, якби такий запит був зроблений в деякі інші столиці – з могла б бути зустріч не тільки з Макроном (скажімо, у Берлін, як запевняють у відомстві федерального канцлера, такого запиту про зустріч не надходило).

Саме з Макрона відбулось знайомство ще не президента з великою світовою політикою. Саме Макрон ще до другого туру дав чітко зрозуміти: відхід від Мінська і Нормандського формату – не найкраща ідея. Відтоді Зеленський перестав відмовлятись у своїй риториці від обох форматів.

А серед перших візитів його як президента явно намагався відстояти Париж – очевидно, не в останню чергу як знак вдячності Макрону.

Цілком ймовірно, що обидва президенти побачили один в одному ключ до вирішення проблеми на Донбасі: з різною мотивацією. Це могло вигглядати як win win сценарій. Обоє запозиціонували б себе миротворцями і в своїх країнах, і за межами. Проблема в тому, що Зеленському дружба з Макроном у питанні війни та миру вигідна за умови твердої позиції французького президента щодо Путіна, а Макрону ця дружба наразі вигідна за умови гнучкої позиції Зеленського щодо Путіна. Така от асиметрія очікувань.

В реаліях все виглядає інакше. Макрон вирішив сам зайняти гнучку позицію щодо Росії. Я запитала низку поінформованих французьких партнерів, у чому причина зміни його тональності у питанні Росії, що, зокрема, знайшло місце в його програмній промові до французького дипкорпусу.

Деякі з цих причин я побіжно згадала у своєму попередньому дописі, присвяченому Німеччині. Але спробую деталізувати і структурувати їх тут. Дуже важливо, щоб у президента Зеленського не залишалось ілюзій щодо добрих намірів Макрона з обов'язковим врахуванням намірів України:

– до виборів готуватись треба завчасно: так переорієнтація, чи, як кажуть деякі французи, "дозрівання" Макрона по Росії – містить важливу спробу загравання з проросійським електоратом Ле Пен

- Его-фактор. Віра в те, що Зеленський готовий швидко зупиняти війну і бажання швидко включитись у цей процес в ролі головного міжнародного арбітра. Вже сам факт організації саме в Парижі першої зустрічі Путіна і Зеленського дає потрібний PR ефект і лягає в концепцію Макрона-миротворця, який у минулому році навіть запустив у Парижі щорічний саміт миру (знову буде в листопаді).

-бажання перебрати від Німеччини для Франції роль "головного по Росії" в ЄС, користуючись хиткими позиціями Меркель

-бажання не відставати у діалозі з Росією від Трампа: продемонструвати американському президенту, що Європа в особі Франції теж спроможна на самостійну гру з Путіним. Якщо Трампу можна загравати з Путіним, чому Макрону ні? Тим паче, що політична кон"юнктура у Франції для співпраці з РФ набагато для цього сприятливіша

- потрапляння під вплив у Франції осіб, які виступають за зближення з Росією. Одним з тих, хто допоміг Макрону "дозріти" по Росії начебто став колишній міністр закордонних справ Юбер Ведрін. До речі, останній ніколи не був в Україні. Очевидно, якщо їздить тільки в Москву, то і картинка у нього нашого регіону зрозуміла.

Це, очевидно, не всі елементи. Але, як бачимо, тут повний "букет" внутрішніх і зовнішніх факторів. Що з цим усім робити? Думаю, українська дипломатія з експертизою на французькому напрямку вже виробила план дій з цього приводу і запропонувала президенту. Я ж від себе сподіваюсь, що:

- президент Зеленський не матиме жодних ілюзій щодо президента Макрона ні в контексті Донбасу, ні зближення з ЄС загалом: в контексті Донбасу швидкість врегулювання його цікавить значно більше, ніж якість, а в контексті зближення з ЄС Макрон є чи не найскептичнішим французьким президентом щодо майбутнього розширення Союзу, зокрема й за рахунок України

- Працювати активніше з німцями, які мають більш реалістичну і нюансовану позицію щодо РФ: пояснювати свої аргументи, робити "співавторами" тих чи інших рішень (знову ж таки апелюю до попереднього допису на цю тему).

- відмовитись від публічної риторики про поспіх у врегулюванні, яка сприймається партнерами як готовність до миру за будь-яку ціну

- зважити доцільність у публічних (і не тільки) запрошеннях долучитись до Нормандського формату США: попри поширену думку, що таким чином Україна здобуде за столом переговорів потужного союзника, за Трампа є підстави у цьому сумніватись. Ще один заокеанський Макрон, орієнтований на швидкий результат без врахування інтересів України, явно не посилить наші позиції. Сподіваюсь, що проти його участі й надалі виступатимуть Франція та Німеччина, і ми не повинні цьому опиратись, навіть якщо американський президент і висловив готовність бути запрошеним.

- Працювати з тими у Франції, хто має відмінну від макронівської позицію: не всі в МЗС і Міноборони Франції поділяють стратегію, обрану французьким президентом. Очевидно, це до них звертався Макрон, коли у своєму спічі говорив про наявність у Франції "глибинної держави" (deep state) і попереджав, що краще йому не протидіяти. Доброю новиною могло б бути, як вважають деякі мої французькі співрозмовники, активніше залучення до справ Нормандського формату поважного французького дипломата П'єра Вімона, якого попередні французькі президенти залучали в періоди криз. Він також непогано як для Франції орієнтується у питаннях Східної Європи і має нюансоване і реалістичне ставлення до Росії. Водночас, варто зауважити, що попередні занепокоєння і незгоди з таким курсом, висловлені представниками МЗС і Міноборони, не мали належного ефекту на Макрона, тому не варто тут плекати особливі очікування.

Головне в цій історії пам'ятати: ставки для двох президентів зовсім різні – у випадку України йдеться – без пафосу – про її майбутнє. Про її виживання як держави. У випадку Франції – про її майбутнє відносин лише з однією країн світу.

Макрон може й "хороший хлопець", але є великі питання щодо того, чи здатний він нам наразі бути другом. Це потрібно пам'ятати президенту Зеленському, при цьому не дистанціюючись від французького лідера і не перетворюючи його на ворога.

powered by lun.ua
Коментарі — 8
sadam _ 13.09.2019 21:25
IP: 35.235.226.---
Федор Беглов:
Макрон заставит Зеленского выполнять минские соглашения.
Скорее – убедит. Аргументы найдутся.
Віктор Совщак _ 13.09.2019 19:29
IP: 35.235.226.---
Як мені подобається оця Альона – Мата Харі То німці гарні то французи ніякі і таке інше – Україне вже не держава Все то хитрість шпигунки – Я б радив Сжужбі безпеки прослідкувати за нею
Євген Дусик _ 13.09.2019 16:50
IP: 35.235.226.---
Гівнюки. Обидва.
Владимир Василенко _ 13.09.2019 14:03
IP: 35.235.226.---
Не забывайте, Зеля слуга Коломойского
Валерій Магала _ 13.09.2019 13:58
IP: 35.235.226.---
+++
Sergey Privalov _ 13.09.2019 12:29
IP: 35.235.227.---
Мало кто обращает внимание, что тот пассаж Зеленского про "украинских женщин" во время его первого визита во Францию выглядел как прямое оскорбление Макрона.

Много кто издевается над личной жизнью французского президента, но вот так прямо и во время официального визита... Макрон это забыл?
barmaley _ 13.09.2019 11:59
IP: 35.235.226.---
Сорос копает под Макрона, – интересно
iip _ 13.09.2019 11:40
IP: 35.235.226.---
Поведінка пана Зеленського зараз схожа на поведінку людини, котра схопила великий виграш у лотерею і не хоче визнавати, що це перша і остання, щаслива, але все ж випадковість у житті. Ейфорія від недосвідченості і самовпевненості зашкалює. Адже президентом пан Зеленський став не завдяки великому державному розуму чи багаторічній політичній боротьбі. А великі випадкові виграші зазвичай ламають психіку і життя людей. Тепер недосвідченість помножена на самовпевненість призведе виключно до одного результату – головою "в штангу". Прислухатися до порад розумних людей пан Зеленський почне тільки після "штанги". Точно як його попередник – думав, що розумніший за усіх, а потім – "я все зрозумів, я виправлюсь – та-та-та". Тільки аби запізно не було – щоб дров не встиг багато наламати.
Зеленський3 Донбас5 Корупція1305 Aтака Путіна1200 Україна та Європа1071
АВТОРИЗАЦІЯ І ВХІД ДЛЯ АВТОРІВ


УвійтиСкасувати
Ви можете увійти під своїм акаунтом у соціальних мережах:
Facebook   Twitter