20 жовтня 2021, 10:51

Остін в Україні: забракло Донбасу

Міністр оборони США Ллойд Остін таки виконав свою обіцянку, яку він дав у Вашингтоні президенту Зеленському, і завітав з візитом до України. Хоч і не наприкінці вересня, про які початково йшлось, і лише для двох зустрічей.

Є вагомі підстави вважати, що Остіна швидше переконали відвідати Україну в рамках європейського турне, аніж він сам був переконаний в доцільності зупинки у Києві. За деякою інформацією, він планував візит до Києва з благородною метою підписання Стратегічної оборонної рамкової угоди (Strategic Defence Framework), однак оскільки – за наполяганнями української сторони – документ був підписаний під час візиту Зеленського до Вашингтона, сенс для такого візиту в Остіна помітно зник.

Хоч так і не мало б бути: рамкова угода (яка формально навіть не угода) для того і рамкова, щоб лише встановити певну рамку партнерства, не вдаючись до конкретики. Її все ще треба на практиці наповнити за рахунок конкретного, як кажуть американці, списку зусиль (list of efforts) – своєрідного додатку до угоди. У загальних рисах він був виписаний, коли готувалась угода, однак проговорити в деталях там є багато чого. Сподіваюсь, така деталізована дискусія в Остіна вчора в Києві якщо не відбулась, то принаймні розпочалась. Бо сильні заяви про підтримку територіальної цілісності, суверенітету і євроатлантичних прагнень України як і публічні закиди на адресу агресивної Росії – це дуже добре і приємно, але серйозним викликом для адміністрації Байдена на сьогодні є те, що за нею все більше в низці країн світу закріплюється реноме вербального, а не реального союзника, тому до навіть до найкрасивіших слів і заяв вже почав вироблятись стійкий імунітет.

Відкритим для мене є й інше питання: як можна серйозно обговорювати ті ж потреби України на Донбасі, не відвідавши лінії фронту. Як на мене, такий візит має бути must have для всіх наших ключових безпекових партнерів, з якими ведеться подібний діалог і підписуються подібні документи. Очевидно, Остіну варто було б все ж спланувати своє наступне європейське турне так, щоб відвідати Донбас.

Іншим відкритим питанням є готовність і спроможність Остіна щось лобіювати і в чомусь переконувати президента Байдена. Особливо після відомого епізоду, коли він безуспішно переконував Байдена вивести війська з Афганістану, вдаючись навіть до досить дошкульних закидів. "Ми вже бачили це кіно раніше", – начебто казав Остін Байдену, натякаючи на невдалий вивід військ з Іраку, який активно лобіював Байден як віце-президент. Коїм того, у Байдена є пунктик щодо загроз "втягування" Штатів у будь-яку нову війну, саме тому в представників його уряду автоматично спрацьовує запобіжник при обговоренні рівня американської військової допомоги і присутності в країнах, де сценарій такого втягування потенційно може бути реалізований.

Немає підстав говорити і про будь-яку емоційну прив'язку Остіна до України, як була, скажімо, у генерала Маттіса за президентства Трампа.

Отож у сухому залишку. Добре, що попри брак особливого ентузіазму з боку Остіна їхати до Києва, візит таки відбувся. Погано, що без Донбасу. Добре, що українсько-американський діалог підтримується на такому високому рівні і з завидною для багатьох країн світу регулярністю (для деяких американських посадовців візит в Україну став взагалі першим закордонним візитом в Адміністрації Байдена, а ще в квітні великим дипломатичним досягненням в Києві вважався телефонний дзвінок президентів). Погано, якщо візити й надалі не відображатимуть реальний стан українсько-американських відносин – бо візити виглядатимуть зовні краще, аніж насправді є наші відносини. Поки що саме так є і з візитом Зеленського до США і з візитом Остіна до Києва. Дуже хочеться зробити акцент на слові "поки що".

powered by lun.ua

Повага, гроші та людська трагедія у Зе!дипломатії

Після двох із половиною років президентства Володимира Зеленського можемо обережно констатувати, що його зовнішня політика – це переважно про три речі...

Україна французькими очима

Мені подобається час від часу подивитись на Україну неукраїнськими очима. Таку можливість впродовж останніх семи років забезпечували ознайомчі візити закордонних лідерів думок до України, яких наша команда організувала за цей час вже п'ятнадцять...

ТРІО у тренді. І в пріоритеті?

Асоційоване тріо – це безперечний тренд зовнішньої політики України, Грузії та Молдови цього року. Наприкінці минулого тижня цей тренд був підтриманий двома днями потужних дискусій на єдиному наразі міжнародному форумі, присвяченому Асоційованому тріо та його взаємозв'язкам з Європейським Союзом (хоча задумувався у свій час як майданчик для обміну досвідом між Грузією, Молдовою та Україною у контексті виконання Угоди про асоціацію)...

Остін в Україні: забракло Донбасу

Міністр оборони США Ллойд Остін таки виконав свою обіцянку, яку він дав у Вашингтоні президенту Зеленському, і завітав з візитом до України. Хоч і не наприкінці вересня, про які початково йшлось, і лише для двох зустрічей...

Децентралізація євроінтеграції

Сьогодні презентували чергову Євромапу – унікальне аналітичне дослідження у вигляді рейтингу європейської інтеграції всіх областей України. Це вже третя Євромапа з 2019 року, яку презентує Центр Нова Європа, керуючись простим і незмінним гаслом: у ЄС рухається не Київ, у ЄС рухається вся Україна...

Мінімум від Меркель

Можливо ще ніколи дата візиту закордонного політика до України так багато не говорила про сам візит, як у випадку з майбутнім візитом Ангели Меркель до Києва: після Москви і до (а не на) саміт Кримської платформи та 30-річчя Дня незалежності України...