Моя конспірологія про "інцидент у Керченській протоці"
Коли у неділю 25 листопада російський корабель пішов на таран українського буксира, мало хто розумів, що відбувається. А коли під вечір росіяни погналися, обстріляли і захопили в полон нашу корабельно-катерну групу, стало зрозуміло, що коїться щось дуже серйозне. І що самим цим "інцидентом" справа не закінчиться. Або російського агресора буде покарано зусиллями міжнародного співтовариства, або він продовжить свою агресію...
Отож, щоб зрозуміти, що це було потрібно співставити події до інциденту і слова агресора після.
Я б звернув увагу на дві значимі, на мою думку, події листопада 2018 року.
Перша – це так звані вибори, проведені росіянами 11 листопада в ОРДЛО, що укріпили їхній контроль над цими українськими територіями. А друга – поява 20 листопада в мережі інформації про зміщення і загрози руйнування Керченського мосту.
Тому хід думок може бути наступним:
1) А якщо фото моста із космосу справді щось відображає, якщо це дійсно правда і росіяни про це знають і усвідомлюють? Чи можуть вони допустити, щоб цей міст зруйнувався сам, наприклад, під час весняного льодоходу з Азовського моря у Чорне? Звісно, що ні, це ж "сакральна скрепа" для русского міра, гордість Путіна і надія Криму.
2) 30 листопада на прес-конференції за підсумками саміту G20 у Буенос-Айресі Путін заявив, що начебто російські моряки боялися, що українські катери підірвуть Керченський міст... Розмови про імовірну українську диверсію проти мосту ведуться аж з квітня 2018 року, саме відкриття автомобільного руху по мосту 15 травня відбувалося під цим інформаційним соусом.
3) Тож напрошується спроба з боку росіян "підірвати" чи мінімально пошкодити свій міст, щоб звинуватити у цьому Україну.
4) Як я вже згадував, Керченський міст – це дорога сакральна скрепа для росіян, тому є достатнім казус беллі для акції відплати – захоплення Маріуполя, Бердянська, і, можливо, каналу Дніпро-Крим. Бердянська – бо саме там Україна будує воєнно-морську базу, Маріуполя – бо він важливий порт для промисловості окупованої частини Донбасу (версія Фельгенгауера). Або аж Таврійська з Каховською ГЕС і початком Північнокримського каналу. (Версія Ілларіонова).
5) У Кремлі не вірять у демократичні вибори ні у самій Росії, ні з-за її межами. Тому або їх контролюють (у себе), або активно втручаються (у інших). Тож для того, щоб бути впевненими у поразці Порошенка на виборах, чого неприховано чекає Путін, йому потрібно нанести воєнно-політичну поразку а-ля операції під Іловайськом чи Дебальцевим.
6) Тому критично важливо, як на "керченський інцидент" відреагує Захід. Якщо неадекватно слабо – взимку буде нова провокація і прямий наступ.
Поки що ситуація невизначена і тривожна.
