Українські естрадні виконавці
Привіт усім. Відповідаю по черзі на поставлені у коментах питання (мій "дебютний" блог трохи їх назбирав. Дякую усім небайдужим. Тепер хоч знаю, що людям цікаво).
Питання перше: "Чому більшість україномовних естрадних виконавців рано чи пізно скурвлюються і далі вже співають кацапською?"
Давайте поставимо питання ширше. А чому взагалі людина "скурвлюється"? Адже "естрадний виконавець", це в першу чергу людина. До речі, чому йдеться саме про "естрадного виконавця"? Звертаю увагу: "Естрадними виконавцями" називаються такі артисти, майстерність яких належить суто до сфери розваги. Це не рок виконавці і не Українські кобзарі – автентики, що несуть певну ідеологію. Так що думаю, автор питання мав на увазі саме рок виконавців. Ось чому рок-музиканти скурвлюються, це вже питання. Вони-то починають від альтернативи, протесту, протистояння. Що їх приводить до табору лібералів? Невже просто дорослішають? Пам'ятаєте, як ми в дитинстві дивилися на дорослих? При всій повазі, вони здавалися нам безнадійно закритими і не готовими на жоден інтелектуальний прорив.
Ми їх не слухали, а вони намагалися навчити нас "їздити згідно з правилами". Але ми були точно впевнені: їдучи "згідно з правилами", не прокладеш нової дороги. Зокрема, у "правилах" зазначено: в першу чергу – освіта, сім'я, дім, а вже потім особиста реалізація. Аж тоді, коли діти самі себе годуватимуть. "Правило" друге: не варто займатися тим, що не дає прямого матеріального прибутку. І так далі. І ось підліток-бунтар, якось давши собі раду не піти з життя в 27, поступово дорослішає, і починає раптом розуміти ті "правила". І починає поводитися точнісінько як будь який офісний менеджер, що робить кар'єру... Щоб утримувати сім'ю, треба досягти успіху. Успіх не пов'язаний з ідеєю, творчістю. Це чисто матеріальна діяльність. І якщо ти втратив ідею, успіх стає єдиною твоєю метою.
Не те, щоб я був проти успішних господарів. Вони класні: завдяки ним їх діти здорові та доглянуті. Дружини завжди при нових зачісках і нових сукнях. Нова машина, будинок за містом, адекватні друзі, і вдома спокій. Але що це має спільного з творчістю, – не знаю. Нарешті, я хочу бачити на сцені творця, готового відрізати собі вухо за своє мистецтво, я втомився від успішних господарів.
І питання "співу кацапською" не є для мене головним у цьому випадку. Якщо хто вже дозволив собі співати не те, що "Бог на душу поклав", то співатиме хоч китайською.
В противагу всім "україномовним естрадним виконавцям" наведу приклад Людини в Українському рокенролі: Сергій Кузьминський. Був голосом цілого покоління західноукраїнської молоді, перестало перти – подався у діджеї. Не зробив жодної нещирої пісні.
Є і зараз сильні хлопці на Українській рок-сцені, але мабуть, щоб бути собою, треба бути ще більш сильним.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
