Все точно за Оруеллом, як у романі "1984"
А ви помітили, що вже три тижні, відколи розігнали підрозділ Касьянова, шахеди не атакують Київ, не руйнують енергетику, бо Касьянову ніколи критикувати дронову ППО; з мобілізацією немає проблем, тому що Касьянов не пропонує своїх дурних ідей, як зробити мобілізацію справедливою; а всюдисущі "Фламінго" щоночі бомблять ворожі тили?...
Побитий Касьянов тепер тільки те й робить, що ниє, пише в СБУ, скаржиться в ТСК Верховної Ради і щось там говорить детективам НАБУ. Зате не чіпає своїми брудними постами благословенні "Томагавки" і чудодійні "Гріпени". Без нього світ став значно кращим, і навіть вогким осіннім вечором у квартирі без світла і опалення порхають феї і запалюються зірки...
Все точно за Оруеллом, як у романі "1984", де "мислезлочин" прирівнюється до державної зради, де війна – це мир, свобода означає рабство, а незнання є силою.
Навіть у Радянському Союзі, навіть за часів жорстокого тирана Сталіна не було такого ставлення до інженерів і конструкторів, яке продемонструвала Держприкордонслужба України по відношенню до нашого творчого колективу, що створював літаки подолання ППО.
У сталінські часи конструкторів військової техніки берегли. Відомому авіаконструктору Туполєву в 1937 році дали 15 років за "шкідництво" і відправили в "шарашку" – закрите конструкторське бюро НКВС, в якому він створив кращий радянський фронтовий бомбардувальник Ту-2, і вже в 1941 році був звільнений.
У "шарашках" працювали авіаконструктори Петляков, Бартіні, Григорович, Мясіщев, майбутній творець ракетної техніки Глушко, наш земляк Сергій Павлович Корольов, який відправив людину в космос, письменник Олександр Солженіцин – як математик, і тисячі інших інженерів і конструкторів, які створювали військову техніку.
Тирану і вбивці мільйонів людей Сталіну потрібні були інженери, конструктори, хіміки, математики. Нашим генералам потрібні тільки покірні солдати.
Знову Касьянов якусь фігню крамольну написав, а так було без нього добре.
Аминь.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
