Дрони з кухні
Мисливцям за зрадою цей пост читати категорично заборонено))
Генеральний директор концерну Rheinmetall Армін Паппергер образив українські дрони, українських виробників і все наше патріотичне суспільство.
Цей самозакоханий пан наважився сказати, що в українських дронах немає нічого інноваційного, що вони як конструктор лего, які роблять домогосподарки з 3D принтерами.
І знаєте, я з ним згоден. Кидайтеся в мене капцями, звинувачуйте у відсутності патріотизму, але він правий – абсолютна більшість наших дронів не має жодних інновацій.
Це машини війни, які непогано виконують покладені на них задачі, але точно це не золотий скарб, не вундервафлі, не щось таке, чого не змогли вийняти у всьому світі.
Я маю право так казати, як людина, яка має профільну авіаційну освіту, яка з 2014 року займається розробкою і застосуванням дронів на війні, яка знає, що всередині і як воно працює майже во всіх наших сучасних дронах.
Немає там ключових інновацій, і штучного інтелекту немає.
Немає штучного інтелекту навіть в американських або ізраїльських дронах. Ну, не треба відносно просту технологію захвату цілі і донаведення, відому з сорокових років минулого століття називати "штучним інтелектом". Це все маркетинг деяких виробників дронів, якій обходиться воюючій країні дуже дорого.
Наші дрони не гірші за західні, або ворожі, але, переважно, нічим не кращі за них. Ти самі рішення, ти самі китайські, переважно, запчастини. А якщо це "українські", то вони однаково на 90% китайські, бо комплектуючі, елементна база, матеріали – з Китаю, і якщо припиниться імпорт, припиниться і виробництво "українських дронів".
Це – правда. Наші фпв-дрони, як і російські похожі на гоночні дрони з Китаю як близнюки. Наші бомбери похожи на агродрони з Китаю. Наші "аналоги" дронів DJI не дотягують навіть до половини функціоналу оригіналу, і тому на фронті їх не люблять. І не дивно – в DJI працюють над дронами сотні тисяч інженерів, а в нас немає стільки на всю країну.
Наші українські дрони успішно захищають арабське небо, але тільки тому, що ними керують дві сотні досвідчених українських фахівців.
Тому що сучасні фпв-дрони – це всього-навсього радіокеровані пристрої, які нічого не варті без оператора.
Тим не менш, українськи дрони розбомбили Усть-Луг, і постійно, ефективно нищать ворога на фронті. Це правда.
Правда і в тому, що українські дрони, крім "дронів Касьянова", ось вже два з половиною рокі не можуть прорватися до москви. Витрачено вже близько півмільярда доларів, а результату нуль.
Тут питання не стільки в дронах, а в тактиці застосування, в тому, що на результат впливають інтереси високих чиновників і великого бізнесу. Кому війна, а кому мати рідна, як то кажуть.
Інновації закінчуються там, де великий, часто корупційний бізнес диктує свої умови державі, яка веде важку боротьбу за виживання.
На жаль, наша війна дійсно перетворилася для декого на прибутковий бізнес. Тому інновації зʼявляються тільки тоді, коли цей бізнес починає втрачати прибутковість. Ризики в тому, що саме в той самий час ми можемо втратити і незалежність.
А поки що у бізнесменів від війни все добре. Поки іде війна. І вони можуть навіть "конкурувати" з Rheinmetall, але їх дрони, чомусь, ніхто на Заході не купує.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
