Докази злодійських дій голови ДПСУ генерала Дейнеко під час війни
Це не плівки Міндіча, гірше – це докази злодійських дій голови Держприкордонслужби України (ДПСУ) генерал-лейтенанта Сергія Дейнеки під час війни.
Це листування беззаперечно доводить, що так званий "підрозділ Касьянова" виконував всі вказівки вищого командування ДПСУ, які ставив перший заступник голови ДПСУ за дорученням Сергія Дейнеки.
Підрозділ виконував накази і мав гарні результати бойової роботи, подавав звіти і отримував схвальні відгуки.
Однак 2 жовтня 2025 року генерал Дейнеко розформував підрозділ ДК-8 10 мобільного загону ДПСУ нібито за "безрезультативність".
Півтора року підрозділ існував в складі ДПСУ, набирав бійців, розвивався, воював, за що військовослужбовці отримували нагороди і відзнаки, аж раптом його ліквідували за пʼять діб. Як так сталося?...
Щоб відповісти на це питання, треба повернутися в лютий 2024 року, коли пан Дейнеко на особистій зустрічі запропонував мені й моєму синові Максиму, як засновникам підрозділу, переходити зі ЗСУ в ДПСУ.
На той час наш підрозділ, створений ще на початку війни, вже мав підготовлених бійців, свої літаки deep strike, свої гарні результати, свою матеріально-технічну базу.
Пан Дейнеко запропонував нам швидке вирішення всіх проблемних питань.
Ну, наприклад, в нас за два роки війни ніколи не було службових, державних автівок – ми воювали на своїх, самі знаходили паливо, самі, бувало, шукали вибухівку... До того ж, після заміни головнокомандувача наше положення в складі ЗСУ було невизначеним.
Ми погодилися переходити.
Однак, одразу після переходу почали відбуватися дивні речі, непритаманні нормальному функціонуванню військового підрозділу.
Підрозділ було сформовано в складі 10 мобільного загону ДПСУ, однак було заборонено показувати командуванню загону наши бази, літаки, розповідати про характер завдань.
Контакти з 10 мобільним загоном обмежувалися питаннями забезпечення підрозділу зброєю і набоями, паливом і продовольством.
Нам було доведено, що всі вказівки ми будемо отримувати усно, або через месенджер (Ватсапп, Сигнал) від першого заступника голови, і тільки йому, або його офіцеру будемо звітувати про результати бойових завдань.
Така організація роботи підрозділу протирічила статутам, настановам, законам України, особливо враховуючи той факт, що ні я, ні мій син Максим не були командирами підрозділу.
Офіційно виконуючим обов'язки командира був "фунт", підполковник, призначений Дейнекою. Цей підполковник нікуди не втручався, не бачив наші літаки й катапульти, не був на наших базах і не виїжджав на бойові завдання.
Командування пояснювало таку організацію роботи підрозділу необхідністю забезпечення безпеки особового складу від витоку інформації. Пастка була в тому, що ми не мали можливості подавати офіційні звіти.
Тепер пан Дейнеко стверджує, що в нашого підрозділу немає підтверджених результатів виконання бойових завдань. Генштаб теж не може підтвердити нашу результативність.
Тому що наші результати крали. Саме для цього була побудована така неприродна, протизаконна схема роботи, бо пану Дейнеці дуже потрібні були наші гарні результати для виправдання своїх корупційних дій.
Щоб уникнути звинувачень в розкритті військової таємниці, я не стану публічно розповідати яким чином і для чого використовувалися результати роботи нашого підрозділу. Цю розповідь залишимо для правоохоронних органів.
Головне – в нас є задокументовані докази ефективності нашої роботи – листування, звіти, фото, відео, доповіді. А також електронні носії. Все це ретельно зібрано і надійно збережено.
В нас є докази нашої ефективності, докази того, що управління роботою нашого підрозділу було організовано паном Дейнеко всупереч законам, настановам і статутам.
В нас є докази того, що пан Дейнеко бреше, коли заявляє про нашу "неефективність". В нас є докази того, що розформування підрозділу ДК-8 завдало шкоди обороноздатності країни під час війни.
Тому що ліквідація боєздатного підрозділу, який проводив унікальні операції – це, щонайменше диверсія проти Сил оборони, якщо не державна зрада.
Пан Дейнеко вирішив позбутися нас ще у березні 2025 року, коли ми здійснили успішний нальот на Москву, і після цього стали шукати підтримки Генерального штабу в плануванні і проведенні своїх операцій.
Дейнеко стало зрозуміло, що організована ним протизаконна схема нашої роботи вже не приносить йому користі, а ризики її розкриття дуже великі.
Тоді нас стали готувати "під розформування" – прибрали свого "фунта" з командування, прибрали куратора від першого заступника голови, а згодом звільнили і першого заступника.
З середини літа ми працювали уже майже "в вакуумі", без якоїсь підтримки, ефективної комунікації.
Було помітно, що керівництво шукає підстави для нашої ліквідації після закінчення складських запасів безпілотників, а нові БПЛА не замовлялися.
Карти спутали мої свідчення в НАБУ 2 жовтня 2025 року у справі Fire Point – Дейнеко отримав вказівку з офісу президента терміново розформувати підрозділ, а Касьянова віддати під суд.
14 жовтня на мене була заведена кримінальна справа на підставі "доказів", які служба Внутрішньої безпеки ДПСУ вибивала з військовослужбовців підрозділу ДК-8.
20 листопада ТСК Верховної Ради на закритому засіданні в присутності заступника генерального прокурора відмовилась розглянути зібрані і задокументовані нами докази ефективності нашої роботи, виконавши замовлення офісу президента з дискредитації підрозділу ДК-8.
Пан Дейнеко публічно заявив перед депутатами Верховної Ради, що має інформацію про наявність в мене білоруського паспорту, ніби мене нічого не повʼязує з Україною, і це може бути підставою для видачі мене ворогу в Білорусь.
В коментарях – посилання на невеличкий фрагмент листування з першим заступником голови ДПСУ, який стосується нашої бойової роботи. Матеріалів багато, вони будуть передані правоохоронцям. Відповідні заяви в СБУ, ДБР, НАБУ і НАЗК мною написані.
Вимагаю відсторонення голови ДПСУ пана Дейнеки від виконання обов'язків голови ДПСУ, і чесного, об'єктивного розслідування його дій, які призвели до розформування бойового підрозділу.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
