Україною керує мафіозне угрупування, і Україна знаходиться під зовнішнім управлінням
Є дві неприємні речі: Україною керує мафіозне угрупування, і Україна знаходиться під зовнішнім управлінням. Не кидайтеся капцями, зараз поясню.
З одного боку в нас побудована класична мафіозно-кланова управлінська структура, яка паразитує на державному апараті, і розкрадає будь-які фінансові ресурси, до яких дотягнеться.
Приклади: розкрадання на дорогах, бруківці, фортифікаціях, на енергетиці, на дронах, на постачаннях харчів, яєць по 17 грн, палива, одягу для військових; на весільних дронах, на снарядах, ракетах, РЕБах – на чому завгодно.
Це мафіозне угрупування розкрадає бюджетні гроші і допомогу західних партнерів в класичний спосіб – на відкатах, процентах, шлагбаумах, на ренті; а також створює величезні структури, типу Fare Point для масштабного і системного заволодіння західною фінансовою допомогою і легалізаціі вкраденого.
Вся ця злодійська діяльність маскується військовою необхідністю, виправдовується примарної ефективністю, забалакується телемарафоном, і кожен день фарбується в патріотичні кольори затертими патріотичними гаслами.
Так працює державно-мафіозна система під час війни. Не всі державники – мафіозі, і не всі мафіозі – державники, але загальна картина ось така як є.
З іншого боку, з західного кордону, наші давні друзі і вимушені партнери, які, звичайно, не дурні, використовують безмірну жадібність правлячого режиму для зовнішнього тиску і керування Україною.
І це, погодьтеся, цілком логічно: якби ви давали свої гроші на добрі справи не завжди добрим людям, то в будь якій спосіб намагалися б впливати на кінцевий кошторис вашої доброти.
Однак, ступень розкрадання бюджетних коштів і західної допомоги настільки велика, що Україні ледве-ледве вистачає мінімальних грошових залишків для підтримання стабільності фінансової системи і економіки, і мінімального рівня забезпечення війська. В таких умовах припинення зовнішнього фінансування навіть на місяць приведе країну до краху.
Ще раз: крадуть стільки, що Україна не може навіть місяця протриматися без західної фінансової допомоги. Зрозуміло, що за таких умов західна допомога становиться найефективнішим інструментом тиску.
На що і кого тиснуть, для чого? – Ну, по-перше, банально, щоб не розікрали хоча б мінімально необхідну частину бюджету. По-друге, щоб були більш гнучкі на перемовинах про "мир". Бо скільки б не був "патріотичним" мафіозний режим, якщо він заробляє на війні, то її припинення йому невигідно.
Подивіться на Fire Point – що вони будуть робити в разі припинення вогню? Виробляти, як і зараз, по сто безпілотників на добу? По сім ракет, яких ніхто не бачив?... Авжеж, ні, бо ці безпілотники ніде буде зберігати в такій кількості, вони швидко застаріють, а головне – легко буде встановити їх реальну вартість і масштаби афери. Де ж вони будуть харчуватися, якщо буде перемирʼя?...
Історія знає інші приклади, коли мафія, а саме Сіцілійська мафія, дійсно сприяла союзникам в боротьбі з загарбниками під час війни. Проте, мафія є мафія – вона це робила тому, що за нацистів її становище погіршилось, а після війни, завдяки цієї допомозі союзникам, вони (мафіозі) отримали значні політичні дивіденди, які конвертували в прибутки. Тому тут знову не про патріотизм, бо будь який великий кримінал по своїй суті інтернаціональний.
Мафії головне гроші, тому ми бачимо, як легко уходить "двушечка на москву", а хрещений батько енергетичної мафії зрадник Деркач отримає звання "героя росії".
До речі, "енергетична мафія" – це дуже умовне поняття, бо це і збройова мафія теж, просто поки не оприлюднили докази (плівкі).
Мафії взагалі немає різниці де "заробляти", на чому "заробляти" і під яким прапором. Вона може одночасно заробляти і на поразці, і на перемозі, по обидві сторони фронту, виробляти зброю з двох боків і нищити все вщент, за виключенням договірних зон і обʼєктів, де ця мафія тимчасово фізично існує. Причому що таке нищення вдвічі вигідно, бо після закінчення війни мафія планує заробити на відновленні.
Але є певні "зони безпеки", всі про них знають. Тому не всюди прилітає в Києві і під Києвом, і зовсім не прилітає по москві. Не тому що путін сам мафіозі – він скоріше "ідейний" старий садист, а тому що московські або пітерські мафіозі тісно повʼязані з нашими українськими гнидами.
Тому, напевно, і шукає Трамп мир через "угоду" – бо якщо запропонувати мафії вигідні умови післявоєнного миру – вона його підтримає. Залишаться, правда, ще так звані "радикали" з обох боків, залишиться путін зі своєю мрією про відбудову СРСР, залишиться ще суспільна думка, з якою треба попрацювати, але дійсно, готується угода, яка б, в першу чергу, задовольнила мафіозні еліти з обох боків, бо грошовий дощ під час війни може замінити тільки фінансовий океан після війни.
Це не теорія змов. Це обʼєктивна реальність. Що вони робили чотири роки тому? – Будували дороги, а не готувалися до війни. Чому не евакуйовували населення, а навпаки заспокоювали – тому що не хотіли втрачати 8 млрд доларів на місяць.
Змінили своє ставлення до війни, коли обсяги західної допомоги стали більшими за те, що можна було заробити в мирний час. Одразу з'явилися і зникли величезні збройові контракти, про які зараз майже ніхто не згадує. Яйця стали по 17 грн, а дрони, які вчора ще ніхто не закуповував тисячами, раптом почали рахувати мільйонами.
Мафія адаптується під умови війни. Заробляє на снарядах, дронах, оборонних спорудах, на захисту енергообʼєктів і навіть на ядерних реакторах.
Памʼятаєте історію з закупівлею російських реакторів в Болгарії?... Ця історія яскраво показує, чим відрізняється мафія від звичайної банди – мафія використовує уряд, парламент, демократичні інститути і інструменти демократії для прийняття рішень, які працюють на її збагачення.
Мафія проникає скрізь – в правоохоронні органи, суди, політичні партії, в міністерства, і навіть в Генеральний штаб, який відпрацьовує на маркетингових заходах мафії, покликаних виправдати розкрадання західної фінансової допомоги (презентація Fire Point).
А ви помітили як тісно повʼязані герої Мідаса з найближчим оточенням президента, а також з Fire Point? Це вже мафіозне угрупування, подібне італійської мафії або японської якудза.
Я би навіть не називав їх зрадниками – це типові мафіозі. У них немає нічого святого, крім грошей. Їм все одно, де їх заробляти, на війні чи на мирі. Як то кажуть – "нічого особистого".
Розуміючи це, цивілізований Захід використовує наші антикорупційні структури як інструмент тиску на мафію і примусу її до прийняття потрібних рішень.
Ми бачимо, як ефективно можуть працювати НАБУ і САП, і як дозовано вони видають інформацію, саме в той час, коли американцям треба посилити тиск на нашу владу.
А коли не треба – мовчать))
Тому вся ця історія з НАБУ і САП – вона теж не тільки про закон, а ще й про політику, тому що на Заході більше бояться не мафії, а неконтрольованого народного гніву. Вони бояться, що народ вийде на вулицю, армія піде з позицій, і нікому буде їх захищати.
Мабуть, вони мають рацію.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.


