Цього разу все буде по-дорослому
Напередодні Нового року багато розмов про зупинку війни. На війні, звичайно, більше всього мріють про кінець війни.
Не буду навіть говорити, як всі втомилися від війни. Але й здаватися ніхто не збирається.
Є купа розповідей і фільмів про час, коли закінчується війна, коли наприкінці, а той після фінального свистка головний герой обовʼязково гине, і це дуже сумна кінематографічна історія.
Проте, буває гірше, коли герою перебило спинний мозок, відірвало руки, ноги, вирвало язика, коли не можеш навіть попросити, щоб тебе пристрелили.
Тому що мирне майбутнє може бути гіршим за війну, і стати справжнім пеклом для тих, хто повністю віддавав себе перемозі.
Перемозі, яку у прямому сенсі вкрали наші топ-корупціонери, дилетанти і зрадники.
Проте війна, напевно, найближчим часом таки стане на паузу. Це можливо. І з'явиться нова реальність.
Не хочу обговорювати умови "миру" – вони будуть важкі і принизливі, особливо для мешканців Донбасу.
Не стану оцінювати гарантії і "репарації" – ніхто і ніщо не зможе гарантувати українцям безпеку, крім ЗСУ, і ніякі гроші ніколи не зможуть нам замінити загиблих.
Найбільше питання, повʼязане з майбутнім короткочасним "миром", стосується влади.
Влади, її відповідальності за минуле, і нашої надії на майбутнє.
Якщо Україна і українці не отримають надію на майбутнє – тоді всі смерті, каліцтва і втрати території були марними.
Тоді вже краще як в кіно – швидка смерть напередодні, щоб не бачити ось цю всю ганьбу, яка гірша за війну.
Якщо все ж таки доведеться дожити до мирних часів, або під час війни будуть призначені вибори, я буду балотуватися.
Не тому, що хочу бути президентом – не хочу, і вважаю цю посаду шкідливою для України.
Не тому, що вірю в свою перемогу – не вірю, і не бажаю її.
Не для того, щоб у вашого кандидата відібрати голоси, – ні, цього я не зроблю.
А тому, що маючи статус кандидата в президенти, я хочу дати бій жадібній державній мафії, яка не готувала Україну до війни, яка вкрала все, що можна було вкрасти, починаючи від неякісних бронежилетів, яєць по 17 грн, і закінчуючи мільярдами на снарядах, дронах, ракетах.
Я спитаю з них за договорняки з путіним, за спотворену мобілізацію, за знищення нашого підрозділу, за ліквідацію оборонних спроможностей України. За зневіру, яку вони принесли українцям.
Я зроблю це, щоб мати хоча б маленьку надію на майбутнє, в якому в нас вже ніколи не вкрадуть перемогу.
----
Тому: розраховую на вашу підтримку і допомогу, буду формувати команду, обов'язково підготую програму. Головна теза, як і в 2019 році, коли я невдало спробував піти на вибори президента, – ліквідація цієї руйнівної для України царської посади.
Я обіцяю максимум за 2 роки ліквідувати посаду царя і перейти до цивілізованої форми парламентської республіки.
Також я обіцяю викорінити топ-корупцію, провести глибоку реформу силового блоку та оборонної промисловості, надати максимальну свободу економіці, залучити до управління державою всі патріотичні політичні сили, і нічим не обмежувати роль громадянського суспільства та засобів масової інформації, як запобіжників деспотії та тиранії.
Сім років тому, в цей час Зеленський заявив, що він йде на вибори. Алаверди, Володимире Олександровичу.
Цього разу все буде по-дорослому.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
