Сьогодні свято мародерів, які знищили добровольчий рух
Сьогодні я не святкую День добровольця. Вперше за 12 років війни з великим сумом дивлюсь в майбутнє.
Добровольчий рух фактично припинив існування. Гірше того, фактично знищений саме добровольчий дух, якій врятував країну в 2014-м і 2022-м роках.
Тепер головною рушійною силою війни стали бусифікація, великі гроші і золоті погони.
Війна перестала бути народною, перетворившись в генератор влади і фантастичних статків на крові і стражданнях співгромадян.
14 березня 2014 року на полігон Нові Петрівці прибули перші 500 добровольців Самооборони Майдану, які сформували перший добровольчий батальйон генерала Кульчицького.
Серед тих добровольців були мої друзі з Майдану, був мій син. Я був дотичним до створення і підтримки перших добробатів. Сам воював як доброволець.
С перших хвилин вторгнення 2022 року саме ми – добровольці вступили в бій. Саме ми зупинили російський наступ і змусили ворога піти.
Ми – добровольці першими добровільно мобілізувалися до війська, воювали своєю зброєю, на своїх автомобілях, своїми дронами, самі знаходили кошти на паливо, харчі, самі будували свої бази і укріплення.
Ми все віддали заради перемоги. Багато хто віддав своє життя. Проте часи змінилися, і сьогодні День добровольця – тільки привід згадати, чим Україна зобовʼязана добровольцям.
Влада в цей день обовʼязково згадає. Когось нагородять, когось вшанують.
Проте вже майже півроку влада ігнорує знищення нашого добровольчого підрозділу генералом-мародером.
Сотні рапортів, звернень, навіть звернення до самого президента з проханням відновити справедливість і дати можливість воювати добровольцям – залишились без відповіді.
Тож сьогодні не наше свято. Сьогодні свято мародерів, які знищили добровольчій рух.
Фото зроблено 4 роки тому.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
