Україна після війни
Давайте трохи помріємо. Що буде через рік?... Не всі доживуть, проте допис цей залишиться.
Війна закінчиться. Як, в якій спосіб? – Точно не нашою поразкою, бо тоді і мріяти нема про що.
Але чи буде це через "розвал росії", або після смерті путіна, або через те, що Трамп віддасть нам всі свої "Томагавки", а Штілерман, нарешті, розбомбить москву – не знаю, гадати не буду.
Це нехай великі філософи і відомі експерти сперечаються, я тільки вірю в закінчення війни, бо ворог нас не може перемогти, але й ми його теж, на жаль.
Знаєте, колись великий фінський полководець і батько фінської нації Карл Густав Маннергейм два рази воював з росією, ба більше – з Україною теж, бо багато українців з СРСР загинуло на тієї війні. І знаєте що? – Обидва рази маленька Фінляндія перемогла, хоча обидва рази – формально – програла...
Питання перемоги у війні – це не тільки питання збереження території, а й, в першу чергу, збереження людей, національної ідентичності, нації, свободи, демократії, суверенітету.
Довга, виснажлива і формально переможна війна може призвести, навпаки, до поразки, коли за спиною війська і згуртованого задля порятунку країни суспільства, купка покидьків вкрадуть левову частку національного багатства і зацементують автократичний режим.
Тож я вірю, що за рік ми вже будемо жити в мирній країні. Можливо, навіть, за півроку.
Ми повернемося, нарешті, до свободи слова і демократії, знову почнемо поважати права людини, з жахом згадуючи незаконні і несправедливі практики воєнних часів.
Як для мене це – головне. Відновлення свободи слова, демократії, законності, справедливості – значно важливіше для нас, для України, ніж будь які гроші на відновлення.
Тому що відновлювати, або будувати треба те, за що ми зараз воюємо. А ми воюємо точно не за росію в Україні.
--
Мені підказують в коментарях, що сьогодні як раз 150 років зі дня народження Маннергейма. Чесно кажучи, я не знав, коли писав цей допис. І це, напевно, добрий знак))
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
