Аналіз інтервʼю Штілермана
Я, напевно, єдина людина, яка дивилася/слухала і ретельно аналізувала з інженерної точки зору всі інтервʼю Штілермана.
Це доволі скучно, бо нічого нового, цікавого – ну, майже нічого – він не каже; змінюються тільки журналісти і антураж студії. А завчені тези – ті самі. Та й відеоряд з виробництва однаковий – показують як роблять корпуса з карбону і склопластику, а це зовсім не ноу-хау для всіх, хто займається сьогодні безпілотниками.
Смішно, коли Штілерман розповідає про якесь "тренування радарів" наших західних партнерів за допомогою його ракет. Як людина, яка багато років займалася електронікою і радарами, можу сказати, що навіть терміну такого не існує. Які "тренування" радарів?... це дитячий лепет від дилетанта.
Смішно, коли він з інтервʼю в інтервʼю розповідає про "старі алюмінієві ракети", і його "нові" з карбону і склопластику. Нібито це дійсно щось нове, революційне, і дає величезну перевагу. Просто нічого іншого в нього немає – ні своїх навігаційних систем, ні головок самонаведення, ні звʼязку – нічого.
"Мотати корпуса" з карбону – це давно відома технологія; навіть в космос літають карбонові ракети.
Штілерман просто не може робити алюмінієві (дюралюмінієві) корпуса – для цього потрібно металургійне обладнання, при наявності якого штампувати, гнути металеві корпуса значно простіше. Але ніт, не може, – і зʼявляється версія для піпла про перевагу карбонових ракет. Невже росіяни чи американці такі дурні, що не можуть "мотати ракети" з карбону?... Фраза, до речі, з плівок Міндіча.
Можуть, звісно, тільки на біса воно їм потрібно?...
Штілерман цього разу проговорився. Два важливих моменти:
Перший – він фактично визнав неготовність балістичних ракет FP-7. Напередодні нового року, в одному з чисельних інтервʼю він обіцяв завершення випробувань і сертифікації цих ракет ще до 2026 року, а після нового року – "бойове застосування". Після нового року обіцяв бойове застосування FP-7 навесні, а FP-9 – влітку. Навесні пообіцяв застосування FP-9 наприкінці літа, в крайньому випадку – на початку осені, і неодмінно по москві "як діти в школу", а про FP-7 вже казав виключно як про "ракету-перехоплювач" "панєвропейського антибалістичного щита Фрея".
Коли його цього разу необережно запитали про балістичну версію FP-7, то він заявив, що це нецікаво, що це дорого, що на 300 км є дешевші засоби ураження... Але, вибачте, невже і американська ракета "Атакмс" на ту ж дальність 300 км, якої так потребує українське військо, теж таке саме фуфло?... Щось не сходиться. Здається, що бойової FP-7 просто немає, бо на відстані 300 км є купа важливих цілей для цієї ракети.
Штілерман проговорився, що затримка з виробництвом "легендарної" "Фламінго" повʼязана з труднощами експорту якихось там двигунів зі Сполучених Штатів. А шо такое?... Хто майже рік тому обіцяв по 200 ракет на місяць на старих радянських двигунах АІ-25?... коли я казав – немає цих двигунів, залишилося максимум 150 штук в Україні і всьому світі, за виключенням росії.
На початку жовтня минулого року, коли наш підрозділ розігнали заради слави Файерпоінт, ми говорили зі Штілерманом телефоном, і він мені розповідав байки про будівництво заводу реактивних двигунів... Я йому: "для цього потрібно мінімум мільярд доларів інвестицій, два-три роки, чотириста висококваліфікованих фахівців, яких сьогодні Україна навіть не готує", а він мені – "та що там завод побудувати... що там двигун зробити... там все просто, і ось це його фірмове прислів'я наприкінці – "фсе!"... І де завод, де ті двигуни?... Де двісті ракет на місяць?...
На початку цього року Штілерман в одному з інтервʼю знову пообіцяв "свої" турбореактивні двигуни, які, до речі, роблять тільки 6 країн в світі, і не під час війни... А тепер, виявляється, імпорт американських налагоджують. Цікаво, по якій ціні?... Бо американські двигуни такої потужності дуже дорогі – можуть коштувати і мільйон, і два мільйони доларів, тоді "фламінго" точно стане "у всьому краще за "Томагавк", як казала в серпні минулого року Ірина Терех; точно "краща" за ціною...
Цього разу в інтервʼю Штілерман по-хамськи наїхав на Умерова, що демонструє зростання ваги "головного конструктора" в клані. Ну, зрозуміло, він же годувальник – гроші заробляє для "родини".
Штілерман дорікнув Умерову, якій, до речі, секретар РНБО і голова переговорної групи, а до цього – міністр оборони, що той не виконав його завдання, і не поцупив для Штілермана технічні напрацювання державних ракетних КБ в "бібліотеку".
Це, безумовно, дуже зручно і прибутково – приватизувати безкоштовно десятиріччя праці кращих українських інженерів-ракетників, але навіть Умерову це не вдалося.
Нагадаю, що кілька місяців тому пройшла інформація про можливу "консервацію" державної ракетної програми "Сапсан" (аналог "Іскандера"), що означало б фактичну приватизацію Штілерманом унікальних конструкторських рішень і всього колективу розробників. Що зараз відбувається з програмою – невідомо.
Не має ніяких сумнівів, що у Fire Point працюють гарні конструктори і інженери, бо за всі гроші світу можна купити хоч сто ейнштейнів. Проте, сам Штілерман – точно не Ілон Маск.
Ще в лютому я запропонував йому публічну дискусію в прямому ефірі з конструкторсько-інженерних питань по дронах і ракетах. Він, звісно, не погодився. Пропоную ще раз.
Поговоримо, до речі, і про вартість ваших виробів, Денису Леонідовичу, а не про офіційну "доходність бізнесу", яку вираховує аудиторська компанія. Ви ж в курсі, що під кожен контракт повинен бути розрахунок ціни і висновок експерта?... Так покажіть його, навіщо всі ці аудитори?...
Цікаво, що "винахідник", "головний конструктор", мільярдер Штілерман запропонував повернутися до Конституції 1996 року, в якій у президента було значно більше повноважень, ніж зараз.
В 2004 році на тлі Майдану ці повноваження суттєво обмежили. А в 2010 році Янукович здійснив антиконституційний переворот і повернув собі повноваження Кучми. В 2014 році, після Майдану, знову відновили баланс влади. Як раптом приїжджає з москви Штілерман, який не був учасником всіх цих подій, і радить надати президенту царську владу.
Навіщо диктатура Штілерману, коли він, нібито, "конструктор", і в нього все добре, ніхто в світі не отримує стільки грошей?... – Щоб завтра за ним не прийшли.
І останнє, Денисе Леонідовичу, – відчепись від моєї родини. Не зміг долетіти до Кремля – то ж стули пельку, і не чіпай жінок і дітей.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
