Аналіз атаки "Фламінго"
Пишуть, що з 5 ракет "Фламінго", які позавчора намагалися атакувати Воткінський завод, 4 були збиті за допомогою "літаючого радару" (ДРЛО) А-50У, а одна ракета була збита зенітно-ракетним комплексом (ЗРК), якій безпосередньо охороняв завод.
Ворог аналізує наші успішні акції і закриває прогалини в обороні. Поки в нього не вистачає радарів і ЗРК, щоб прикрити всю лінію зіткнення і кордон на півночі, тому ракети і дрони можуть пролітати на той бік і намагатися атакувати цілі в тилу. Але й таке завдання ворог перед своїм ВПК ставить – наробити стільки ЗРК, щоб "миша не пролізла".
Проте, ніколи росіяни не зможуть повністю закрити небо стаціонарними ЗРК і створити "суцільне радіолокаційне поле" над своїми гігантськими територіями, тому є шанси пролетіти до якоїсь цілі непомітно, за умови грамотно побудованого маршруту з урахуванням рельєфу місцевості. На що і був розрахунок при плануванні цієї атаки "Фламінго".
Проте ракети десь помітили, можливо, за допомогою акустичних датчиків – такі акустичні системи виявлення є і в нас, і у противника, і почалася охота винищувачів за допомогою літака А-50У ДРЛО. Класична військова операція по перехвату повітряних цілей, які летять досить низько, що ускладнює їх виявлення радарами літаків-перехоплювачів на великих територіях пошуку.
Одна ракета таки змогла долетіти до району цілі, і це свідчить як про вдачу, так і про обмежені ресурси росіян. Можливо, це була саме перша ракета, яка не була помічена, і змогла подолати значну частину маршруту до того, як в повітря підняли А-50У і перехоплювачі.
Можливо, якби в атаці була задіяна тільки одна ракета, а не пʼять, ця атака взагалі могла б бути успішною, бо виявляти і вражати одиночні цілі буває складніше, коли їх виявлення межує зі статистичною похибкою. Проте в наших вищих військових колах дуже люблять саме "масовані атаки" – я сам багато разів це спостерігав при плануванні наших далекобійних атак.
Яки варто зробити висновки?... Атакувати ракетами "Фламінго" буде дедалі все складніше. Якби ці ракети не були такими помітними на радарах, внаслідок своїх великих розмірів і не прихованого двигуна, летіли б швидше, низько, в режимі огинання рельєфу місцевості – як це роблять сучасні крилаті ракети, то шансів було б набагато більше. Приклади: атаки по заводу мікроелектроніки "Кремій Ел" у Брянську навесні цього року ракетами "Шторм Шедоу", і по заводу у Воронежі влітку цього року, скоріш за все, знову ракетами "Шторм Шедоу".
Мені доводилося планувати атаки дронів по цілях в цих районах, і можу сказати, що ППО там у ворога дуже щільне. Проте "Шторм Шедоу" пройшли, а "Фламінго" навіть не намагаються. Кажуть, їм військовий ШІ "Палантір" забороняє. Напевно, щось знає...
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
