Своя "газова" сорочка – ближче до тіла
Євросоюз розраховує, що газові проблеми буде вирішено коштом України
ЄС закликав владу вирішувати "газові" проблеми коштом України. Дискусії з Росією щодо ціни та обсягів закупівлі газу не повинні перешкодити виконанню транзитних зобов'язань України та постачанню газу в Європу, – заявили днями Президент Єврокомісії БАРРОЗУ та Високий представник ЄС у закордонних справах ЕШТОН. Обидва єврочиновники високо оцінили газові угоди 2009 року, які поклали край січневій кризі та "підвищили прозорість газових стосунків". Представники ЄС заперечили, що відносини з Україною знаходяться в тіні геополітичних стосунків з Росією.
Іншими словами, ЄС натякнув, що Україна має вирішувати газові проблеми за тим же алгоритмом, як і 2009 року, коли Росія спровокувала штучну газову кризу. Нагадаю, що угоди 2009 року встановили для України найвищі в світі ціни на російський газ та в 2-3 рази занижені тарифи на його транзит, порівняно з країнами ЄС. Тобто і Росія, і Євросоюз коштом українського пенсіонера, освітянина, лікаря вирішили свої економічні проблеми. Досьогодні бідна Україна дотує бюджети багатих країн ЄС, які заощаджують мільярди доларів найдешевшими ставками транзиту російського газу. Україна також забезпечує наповнення російського бюджету як найбільший покупець найдорожчого російського газу. Залишається вірити, що ЄС не лицемірить, коли стверджує, що вся відповідальність за газову кризу лежить виключно на Україні.
В чергове щодо нашої країни спрацьовує політика "подвійних стандартів", – Євросоюз українським коштом намагається побудувати собі дорогу в рай, отримавши російський газ на найбільш сприятливих умовах. Чи не через це – гроші ЄС на модернізацію української ГТС досі не надано, а тристоронній консорціум, який мав би закріпити роль України як провідного європейського транзитера, досі не створено? БАРРОЗУ та ЕШТОН в чергове зазначили, що долучення ЄС до модернізації української ГТС залежить виключно від реформ енергосектору та реструктуризації "Нафтогазу України". Створення ж газотранспортного консорціуму єврочиновники підтримують виключно у тристоронньому форматі, – мовляв, спочатку Україна має узгодити всі спірні питання з Росією, а вже потім іти з пропозиціями до ЄС. Однак Україна без підтримки ЄС не зможе зрушити з місця це питання, – бо ж зрозуміло, що Росія хоче отримати повний і беззаперечний контроль над українською ГТС. Інше її не влаштовує.
Між тим, ЄС заганяє Україну у безвихідь, підтримуючи створення обхідних російських газопроводів: "Північний потік" вже побудовано, а реалізація "Південного потоку" активно просувається, незважаючи на запевнення про його дорожнечу, економічну недоцільність та гнівні декларації щодо неприпустимості посилення енергетичного диктату Росії у Європі. Наостанок залишається запитати, яку політику ЄС будує з Росією, бо нинішня – ніяким чином не вписується в Директиви ЄС, Другий та Третій енергопакети, а також задекларовані цілі Європейського енергетичного співтовариства. Бо ж зрозуміло, що обхідні газопроводи помножать на нуль "транзитні" стосунки ЄС з Україною та посилять вплив Кремля на європейську політику. Попри антиросійські декларації, країни Євросоюзу вперто просуваються по шляху оплати політики "подвійних" стандартів часткою власного політичного суверенітету.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
