24 травня 2018, 11:07

Варена ковбаса і зовнішня політика

Новина ВВС про обставини зустрічі Трампа з Порошенком наразі тримається на інформації від сина сестри маминої подруги і, м'яко кажучи, є непереконливою. Погано, що авторитетні медіа випускають такі сирі новини.

АПУ новину рішуче заперечила. ВВС може копати далі і надати докази своєї правоти. А може й не надати. Але питання в іншому.

Роблю камінг-аут: якби мені треба було заплатити гроші заради зустрічі з президентом країни, від якої значною мірою залежить безпека моєї країни, я б заплатив.

Розумію, що люди, яких ця новина збудила, не люблять Порошенка, і не втрачають нагоди його копнути. Але ж це не скасовує критичне мислення.

Підозрюю, що ці ж люди люблять Джавеліни, санкції проти Росії, кредитні гарантії, американські інвестиції і Курта Волкера, який регулярно говорить правильні речі про Росію.

І все це у нас є. А трохи більше року тому стояв вереск, що ми програли Америку, що буде Велика угода Трампа з Путіним (я навіть мав написати колонку про те, що угоди не буде), що все пропало і т.п.

А нічого не пропало. Навіть навпаки – прибуло. І це результат реальної цинічної жорсткої політики.

Зовнішня політика як відомий мем про варену ковбасу: їжте з насолодою, але краще вам не знати як її готують.

Перефразовуючи класика (чи класикиню?): Якби ви знали з якого сміття робиться зовнішня політика...

Не та політика, де всі зустрічаються і мило один одного слухають та надихають промовами. І не та, де дивляться один на одного суворим поглядом та виголошують гнівні заяви, від яких тішиться око і вухо вдячного фейсбукера. А та, де в тиші кабінетів вирішуються найдраматичніші питання.

Взагалі цікаво, як люди, які не знають дипломатичної реальності, уявляють світ? Варіанти відповіді:

А) Клуб благодійників

Б) Мережа держав, президенти яких прокидаються з одним запитанням в голові: "Як допомогти Україні?"

В) Зібрання романтиків-ідеалістів.

ПС: Чесно попереджаю, що всі запропоновані відповіді є неправильними.

powered by lun.ua

Азійська кухня у Києві

Останній тиждень в Міністерстві закордонних справ минув під знаком Азії. І це не просто красиве формулювання. Видання, для якого я б писав цю колонку, могло б називатись "Азійська правда"...

Новини Вашингтонщини

В останні п'ять років лише на одному телебаченні у світі (поза українським) Україна була головною темою. Йдеться про російське телебачення. "Україна, Україна, Україна", – лунало і лунає з російських телевізорів 24 години на добу, 7 днів на тиждень...

#УрядКажеЄС! Коротко про політично насичений та емоційний тиждень

Минулого тижня ми згадували, яку криваву ціну зимою 2013-2014 років довелося заплатити за європейське майбутнє України, оцінювали, як змінилася наша держава, і наскільки ми наблизилися до нашої спільної мети – побудови сильної, успішної європейської демократії...

Більше України в ЄС, більше ЄС в Україні!

"За час вашого перезавантаження влади, України стало якось помітно менше в Єврокомісії, а тепер вас знову багато, і це добре" – сказав мені один єврокомісар під час зустрічі...

Україна-НАТО: прискорення

Це сталося – Україна успішно прийняла у себе Північноатлантичну раду НАТО, постійно діючий керівний орган, який ухвалює рішення Альянсу. 29 представників держав-членів та Північна Македонія, що незабаром офіційно стане членом, на чолі з генеральним секретарем Альянсу провели два надзвичайно насичених дні в Україні...

Відкриваючи двері НАТО і ЄС

Уряд має план дій, як не лише постукати у двері ЄС та НАТО, а насправді в них увійти. "Knockin' on heaven's door" ("Стукаючи у двері небес") – моя улюблена пісня Боба Ділана...