5 вересня 2008, 21:52

Республіканська партія окремих регіонів

В Партії регіонів України, мабуть, сильно здивуються, якщо я порівняю її із Республіканською партією США. При всій антипатії ПР до Америки, а тамтешніх республіканців – до проросійських політиків України, тим не менше, в цих політичних силах багато спільного. Найперше: подвійні стандарти. Їх діяльність базується на принципах візантійської двірцевої політики – особливо яскраво це проявилося під час російсько-грузинського конфлікту.

Здавалося б, оцінки цієї трагедії у правлячої американської та найбільшої опозиційної української партії діаметрально протилежні. Більше того: США активно підтримують Тбілісі, надають Грузії всіляку підтримку. ПР, а насамперед її лідер разом з Нікарагуа, угрупованнями Хамас та Хезболла визнали незалежність самопроголошених Південної Осетії та Абхазії.

Але ж, панове регіонали, де ваша широко розрекламована послідовність?! ПР слід було б піти далі. А саме: визнати правомірним відокремлення Косово, право на самовизначення для Чечні, підтримати створення Курдистану, країни Басків, незалежності Квебеку та Північної Ірландії, а головне Придністров'я!

А тепер щодо республіканців. Щойно до Києва з візитом прибув один з лідерів партії, віце-президент Дік Чейні. Впевнений, що більшості українських політиків імпонує офіційна позиція США (а також Європейського Союзу) щодо територіальної цілісності та суверенітету Грузії. Але що ж шановні заокеанські військові роблять тоді в Іраку?! Що зробили в Косово? І якщо світовий гегемон чинить саме так, то чи морально дорікати Москві за використання таких самих подвійних стандартів? Українським політикам треба зрозуміти просту річ: позиції Москви та Вашингтона – за будь-якої погоди – будуть співпадати по двох стратегічних напрямках: 1) недопущення ядерного озброєння Тегерану 2) глобальні спільні інтереси в сфері видобутку та розподілу нафти та газу.



Нещодавно повернувся з Денверу – там на з'їзді Демократичної партії США Барак Обама був висунутий кандидатом на посаду президента. Промови кандидата, його напарника Джозефа Байдена, партійних лідерів, розмови із простими делегатами переконали в одному – задля розв"язання власних економічних та інших проблем, офіційний Вашингтон – чи то за республіканців, чи то за демократів – аж ніяк не готовий йти на загострення відносин з Москвою задля відстоювання українських інтересів.

Шановні колеги-парламентарі та урядовці! Давайте визнаємо просту річ: врятування потопаючих – в даному випадку українських політиків – є справою, насамперед, самих потопаючих! Або ми сформулюємо чітку, прозору, коротку програму національних пріоритетів, або всі разом перетворимося на партії та політиків окремих регіонів, районів та містечок, партій та політиків, які сповідують вибіркові принципи та подвійні стандарти. Попросту кажучи, або нам вистачить мудрості піднятися над дитячими претензіями один до одного, або над проектом "Україна" дуже скоро почнуть працювати інші.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

В отставке Паскала нет политики – это обычный заказ...

Генерал Паскал не лучший оратор, не герой ток шоу и не "экранный" патриот – он просто офицер, трудяга и профессионал. Он не умеет вовремя сориентироваться "одягнути вишиванку", "заспівати гімн з рукою на серці та сльозою на очах"...

Где командующий...

Умом "непонятые" действия украинской власти все чаще заставляют меня вспоминать блистательный фильм Марка Захарова "Обыкновенное чудо" (вообще все происходящее после Майдана – чудо), где тиран-король, рассказывая свою родословную, заявил: "Мой дядя был страшный перестраховщик, когда на его глазах душили его жену, он говорил: "Потерпи, дорогая, может все обойдется!"...

Не стреляйте в друзей...

О заявлении Михаила Ходорковского. Всю прошлую неделю сознательные граждане, остыв от штурма Парламента, срывали свой гнев, по случаю заявления Михаила Ходорковского о Крыме (не берем Навального, ибо последний лишь блогер, которого неожиданно стали считать "буревестником" русской революции, а он остается лишь блогером, – мы же не рефлексируем так ожесточенно на каждый комментарий на наши посты...

ESSE QUAM VIDERI Быть, а не казаться (письмо Мэру Киева)

Ув. Виталий Владимирович, с большим интересом прослушали Вашу презентацию о первых 100 днях "успехов" Вашей команды в управлении Киевом. Появилось много вопросов, но один особенно не дает покоя: А Вы сами верите в то, о чем говорите? А теперь перейдем к деталям...

Разве то, что происходит сегодня в Украине, стоило лишь того, чтобы избрать Президента на 6 месяцев раньше?!

События, происходящие сегодня в моей стране, оставили в далеком прошлом Майдан с его идеалами, надеждами и соглашениями. Но для многих, кто стоял на Майдане, мечты Майдана сменились страшной реальностью дня настоящего...

Цена величия политика – ответственность.

Мой хороший товарищ Бачо Корчилава намедни рассказал забавную историю: снимали как-то в рекламе лягушку – земноводное подпрыгивает и подскакивает, но через 3-4 минуты столбенеет...