Тест для ВККС: чи притягнуть до відповідальності суддю Босого?
У березні цього року вже описував ситуацію, як глава Господарського суду міста Києва Вадим Босий (не) випадково допомагав олігарху Ігорю Коломойському об'єднувати справи у позовах щодо державного ПриватБанку.
Нагадаю, історія стосувалася наступного "суддівського схематозу". Спочатку контекст, суто юридичний.
Статтею 173 Господарського процесуального кодексу передбачено – об'єднання справ в одне провадження допускається до початку підготовчого засідання у кожній зі справ. Іншими словами, якщо існують 10 різних позовів між Коломойським і ПриватБанком, нехай навіть дуже схожих і в 5 з них розпочато підготовче засідання (перший етап судового розгляду), то об'єднати може лише другу частину з цих 10 – шостий, сьомий... і десятий. Причому в будь-якій конфігурації, однак за виключенням тих, де розпочато підготовче засідання.
10 травня 2019 року, суддя Босий, не соромлячись заборон ГПК, задовольняє клопотання позивача, а саме Ігоря Коломойського, про об'єднання позовів в одне провадження, в якому він же просить суд об'єднати в одне провадження справи Господарського суду міста Києва під наступними номерами – N910/5172/19, N910/5171/19, N910/5170/19, N910/5169/19 та N910/5168/19. Ухвала за підписом судді Босого ось тут.
Це незаконне рішення. Бо ж чорним по білому в профільному кодексі написано, що ТАК РОБИТИ НЕ МОЖНА.
Більше про ті махінації можете почитати за наступним посиланням.
І в тому ж таки блозі я описав історію про, на мою думку, порушення Босим норм Закону України "Про запобігання корупції" в контексті заповнення електронної декларації. Вірогідно, там детективи НАБУ могли б знайти і ознаки незаконного збагачення.
Більше того, згодом написав продовження знову ж таки про (не) роботу глави Господарського суду міста Києва Вадима Босого в інтересах... знову олігарха Коломойського. Але цього разу було не про об'єднання справ для швидкого винесення рішення в інтересах Ігоря Валерійовича, а щодо скасування рішення Антимонопольного комітету, де АМКУ визнав неконкурентними узгодженими діями, які стосується встановлення цін на світлі нафтопродукти, десятками компаній групи "Приват" та наклав 4,68 млрд грн штрафу.
Знову Вадим Босий. Знову Ігор Коломойський. Ціна питання для держави – 5 млрд гривень. Непогано, правда ж?
Але тут неочікувано включилася Вища кваліфікаційна комісія суддів (ВККС). Це орган в сфері суддівської влади, на який покладено добір та оцінювання служителів Феміди [уточнюю – не служителів олігархату], але не тільки. Суддівський орган з широкими можливостями.
Все просто – 5 вересня 2024 року ВККС має продовжити розгляд повідомлень щодо інформації, яка може свідчити про недостовірність (у тому числі неповноту) тверджень, указаних суддею Вадимом Босим у деклараціях доброчесності за період 2015-2022 років.
Склад колегії, що розглядатиме кейс: Віталій Гацелюк, Олег Коліуш, Руслан Мельник.
Ну що ж, після череди різного роду скандалів і неповноцінного функціонування, в силу різних причин, цей розгляд інформації про Вадима Босого та його декларацій доброчесності може стати одним із "іспитів" на функціональність і об'єктивність для чинного складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
