Тимошенко прямо зізнається у корупції
Юлія Тимошенко підтвердила, що проводила з Валерієм Хорошковським переговори про продаж акцій телеканалу "Інтер".
"Я вважаю, що потрібно знайти нормального інвестора для каналу "Інтер". Безумовно, покупцем не може бути партія "Батьківщина", оскільки в нас немає таких грошей. Але потрібно знайти нормального іноземного інвестора, який би придбав канал "Інтер" і позбавив його від корупційного впливу пана Фірташа. Про це велися переговори, такі іноземні інвестори, я думаю, є і було б непогано, якби "Інтер" вийшов із цього корупційного ярма", – сказала Тимошенко.
Це зізнання Тимошенко викликає почуття сюрреалізму. Якщо це не корупція, то що?
Прем'єр-міністр, найвища посадова особа держави, прямо і без будь-якої закомплексованості зізнається, що вирішувала бізнес-питання в інтересах третіх осіб!
При чому предметом її переговорів був навіть не депресивний завод, де власник не виконує інвестиційні зобов'язання, а актив вартістю понад мільярд доларів, який ніколи не був у державній власності, який купувався і перепродавався на вторинному ринку і до якого уряд взагалі не має жодного відношення.
У нормальній країні таке зізнання найвищого чиновника викликало би політичний землетрус. В Україні – лише усмішку.
По-перше, хто делегував право Тимошенко проводити переговори про продаж "Інтеру"?
По-друге, на підставі чого Тимошенко опікується чужою приватною власністю і взагалі замислюється над тим, треба знайти "нормального іноземного інвестора" для каналу чи не треба?
По-третє, що значить "корупційний вплив пана Фірташа"? Завтра Тимошенко скаже, що треба позбавити "Криворіжсталь" "корупційного впливу пана Лакшмі Міттала", "МТС" – "корупційного впливу пана Євтушенкова", а "5 канал – корупційного впливу пана Порошенка"?
По-четверте, Тимошенко визнає, що власником "Інтеру" не може бути партія "Батьківщина". Але яка лунає аргументація?! Не тому, що це є дикістю в демократичному світі, коли телеканал є партійною власністю, а лише тому, що в партії немає таких грошей. До речі, про рівень сприйняття демократії керівництвом "Батьківщини" яскраво свідчить наповнення начебто незалежної газети "ВВ".
По-п'яте, було би цікаво дізнатися, яку країну представляли "іноземні інвестори", від імені яких Тимошенко вела переговори про продаж "Інтеру"? Росію? Чи Кіпр? Чи Британські Віргінські Острови? Дуже сумнівно, що у голові нормального західного інвестора взагалі може народитися думка залучити прем'єр-міністра для переговорів про придбання медіа-активу?
По-шосте, якщо вже Тимошенко так турбує ситуація з відсутністю об'єктивного телеканалу, то вона може зайнятися УТ-1. Наприклад, ініціювати перетворення державного каналу на суспільний. Щоб, коли раптом вона стане президентом, в неї не було спокуси перетворювати державне телебачення на власний рупор.
І, по-сьоме, чи відомий Тимошенко закон "Про боротьбу з корупцією"?
У статті 5 наведені "спеціальні обмеження щодо державних службовців та інших осіб, уповноважених на виконання функцій держави, спрямовані на попередження корупції"
"Державний службовець або інша особа, уповноважена на виконання функцій держави, не має права:
а) сприяти, використовуючи своє службове становище, фізичним і юридичним особам у здійсненні ними підприємницької діяльності...".
Сьогоднішня заява Тимошенко є нічим іншим ніж явкою з повинним у порушенні цією норми закону "Про боротьбу з корупцією".
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
