Профанація від Анатолія Могильова

Як відомо, в Україні вже два з половиною місяці діє закон "Про доступ до публічної інформації".



Він набув дії 10 травня, а ухвалили його ще взимку, 13 січня.

Ці канікули між січнем і травнем були для того, щоб органи влади могли підготуватися та створити відповідні підрозділи.

Міністерство внутрішніх справ – це орган влади, який постійно перебуває в центрі уваги суспільства. І, очевидно, що на публічну інформацію від МВС постійно існує попит.

На сайті МВС є закладка "Доступу до публічної інформації", де навіть вказано телефон підрозділу, який займається цими питаннями: (044) 254-76-43.

Проблема лише в тому, що, якщо подзвонити на цей номер, то потрапляєш... на телефон довіри МВС.

Звичайно, ніякої публічної інформації там не надають – навпаки, приймають скарги на міліціонерів, які порушують закон.

Оскільки інших телефонів немає, то зв'язатися з підрозділом, який веде напрямок публічної інформації в МВС, просто неможливо.

На сайті МВС також повідомляється, що "з метою забезпечення реалізації права громадян на доступ до публічної інформації" створено відділ забезпечення доступу до публічної інформації в складі Управління документального забезпечення МВС.

Ця новина датована 8 липня 2011 роком.

Добре, думаю я собі, дізнаюся телефон цього відділу через довідку Управління документального забезпечення МВС.

Я зателефонував в Управління документального забезпечення МВС.

Від заступника керівника цього Управління я дізнався, що ніякого відділу забезпечення доступу до публічної інформації у них просто немає! І жодної людини, яка займається цим питанням, не існує в природі!

Це – станом на 19 липня 2011 року, тобто через одинадцять днів (!) після повідомлення про створення відділу забезпечення доступу до публічної інформації, і через 70 днів після набуття чинності законом "Про доступ до публічної інформації".

Ну а оскільки телефон доступу до публічної інформації поки функціонує як телефон довіри МВС, я залишив там відповідну скаргу.

Історія друга

У пошуках хоч якихось слідів публічної інформації, я натрапив на сайті МВС на ще одну цікаву інформацію.

Виявляється, декілька тижнів тому, 7 липня в них вийшла інформація під заголовком "Відомий журнал "European times" зацікавився роботою української міліції", де повідомляється про зустріч Могильова з представниками цього журналу.

Ось ця новина:



Оскільки ніколи про цей "відомий" журнал "European times" я не чув, то вирішив зацікавитися, на що витрачає свій час Могильов.

Виявилося, що European times – це рекламний журнал, який складається зі статей чиновників відповідних держав з фотопортретами цих чиновників.

Тобто, це – буклет офіціозних матеріалів про державу очима офіційних осіб цієї держави.

Але, очевидно, що звичайний європейський читач складає враження про Україну не з журналу European times, а з публікацій у нормальних газетах, а також на власні очі – при перетині українського кордону.

Найбільше же мене потішило, як в прес-релізі МВС розповідають, що таке European times.

"Довідково, журнал "European Times" – це відомий в усьому світі економічний довідник, який має на меті розкриття потенціалу країн, що мають намір вступити до Європейського Союзу", – повідомляє МВС.



Виходить, з географією погано не лише у Януковича (який плутає Чорногорію з Косово) і у Могильова (який Гайд-Парк у Лондоні відносить на околицю британської столиці).

Так, найближичий номер журналу European Times присвячений африканській країні Свазіленд, а минулий номер був присвячений також африканській країні Сьєрра-Леоне.

Якщо МВС України вважає, що Сьєрра-Леоне та Свазіленд мають намір вступити до Європейського союзу, то я більше не дивуюся, що в них відділ забезпечення доступу до публічної інформації суміщений з "телефоном довіри МВС".

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.