Мої ''вороги преси''
Сьогодні – Всесвітній день свободи преси.
Це – справжній "день журналіста", коли по всьому світу згадують про загиблих або постраждалих колег та називають політичні режими, які створюють нестерпні умови для роботи преси.
В Україні все перевернуто з ніг на голову.
День журналіста відзначають 6 червня, коли президент нагороджує працівників мас-медіа. Для мене загадка, як влада, що має бути головним предметом критики та розслідування з боку журналіста, може виписувати відзнаки, а журналісти – їх приймати.
З нагоди Всесвітнього дня свободи преси я склав свій список ворогів преси-2011. Людей, які протягом минулого року перешкоджали журналістській діяльності мені або моїм колегам, обмежували доступ до інформації або нехтували своїми обов'язками.
Мій рейтинг неповний, тому що не всі випадки порушення журналістських прав мені відомі, не всі стосувалися безпосередньо мене.
Тому, звичайно, цей перелік дуже суб'єктивний. І я тільки "за", якщо вголос будуть названі інші "герої", що своїми вчинками, хто – масштабними, а хто – дрібними, знищували демократію в Україні.
Отже, вороги преси – 2011, моя суб'єктивна версія:
1. Віктор Янукович - як гарант конституційних прав журналістів, безпосередньо відповідальний за згортання демократії в Україні;
2. Керівник державної резиденції "Залісся" Віктор Камінецький - за інцидент з Дмитром Гнапом та спробу порушити кримінальну справу проти журналіста;
3. Прес-секретера прем'єр-міністра Віталій Лук'яненко - за запровадження нових правил роботи у приміщенні Кабінету міністрів, за яких журналісти втратили можливість спілкуватися з міністрами;
4. Голова Вишгородської районної державної адміністрації Олександр Приходько - за систематичну відмову надавати будь-яку інформацію щодо розпорядження державним майном – землями, на яких розташована резиденція Януковича "Межигір'я";
5. Сільський голова села Нові Петрівці Радіон Старенький - за заборону журналістського мітингу біля резиденції "Межигір'я" в день журналіста минулого року.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
