Янукович-2012. Політ нормальний
У п'ятницю-суботу в Ялті мав відбутися неформальний саміт президентів країн Центральної та Східної Європи.
Його було перенесено на невизначений час – у зв'язку з демаршем самих президентів, які відмовилися їхати на побачення до Віктора Януковича
Мало хто пам'ятає, але цей неформальний саміт не вперше відбувається в Україні.
Минулого разу він проводився у Львові навесні 1999 року.
Сьогодні я знайшов один з буклетів, який готувався до того саміту.
В 1999 році ще не було "Української правди", але завдяки цій поліграфії ми бачимо, що на саміт до Леоніда Кучми приїхало вісім президентів, в тому числі австрійський та німецький.
Зараз до Януковича збиралися приїхати троє – молдовський, польський і словацький президенти. Плюс литовська, яка взамін виторгувала у Януковича право відвідати Тимошенко.
Аби не ганьбитися, саміт довелося скасувати.
Однак у Леоніда Кучми в 1999 році теж була одіозна репутація на Заході.
Не настільки, як після убивства Гонгадзе в 2000-му, але позитивним героєм його важко було назвати. Оточення Кучми вже було нев'їзне до США. Проти Олександра Волкова була порушена справа у Бельгії.
Опозиція – "Громада" і Соцпартія – називали Кучму диктатором. Вибори 1998 року були брудні та нечесні – чого варта історія лише редактора опозиційної лазаренківської газети "Правда України" Олександра Горобця, якого арештували за звинуваченням у згвалтуванні своєї підлеглої.
Михайла Бродського кинули за грати за критичні статті в "Київських відомостях". Посол США Стівен Пайфер регулярно виступав з різкими заявами...
Але тоді до Кучми все одно приїхало вісім президентів – і саміт відбувся.
Моя версія, чому Янукович за два роки встиг заплямувати свою репутацію швидше, ніж Кучма за п'ять – тому що зараз у світі зовсім інші комунікації.
Інформація поширюється миттєво. За день ми дізнаємося про стільки подій, скільки в 1999 – за тиждень. І, відповідно, швидше проживаємо час.
Тому і Янукович так стрімко летить у прірву.
Він міг би мирно насаджувати такі свої порядки без особливого спротиву, якби події відбувалися в середині 1970-х. Бажано десь у Африці. Але не зараз.
Цей політ на дно не зупинити. Залишається лише молитися, аби він мирно віддав владу.
P.S. Згадав ще одну відмінність між 1999 і 2012. Тоді народ на кухнях обговорював не "Межигір'я" зі 140 гектарами та люстрами по 100 тисяч доларів, а те, що Людмила Кучма незаконно прорубала вікно в президентській квартирі на вулиці Десятинній, аби відкривався краєвид на Андріївську церкву.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
