Україна без Януковича – цього недостатньо для демократії
Наш народ у інтернеті дуже скептичний, це правда. І писати на подібні теми нудно, але я спробую.
Отже, демократія – це не просто добра воля правителів не придушувати інакомислення. Демократія вимагає своєї інфраструктури – такої, як громадське телебачення, доступ населення до інтернету, відкритість державних фінансів тощо.
Це той шлях, яким пройшов увесь цивілізований світ. Звичайно, наявність громадського телебачення не є 100-відсотковими ліками від диктатури. Але, маючи в державі справжнє громадське телебачення, насадити авторитарний режим набагато складніше.
Змінювати Україну можна не лише у фейсбуці. Але і через співпрацю громадянського суспільства та політиків – для створення та обслуговування так званої "інфраструктури демократії".
Віднині у Верховній Раді діятиме "Відкрита Громадянська Платформа", де громадськість та депутати мають разом виробляти нормальні, поки що локальні, зміни для України.
Учасниками процесу зголосилися бути депутати Віктор Чумак (УДАР), Юрій Мирошниченко (Партія регіонів), Леся Оробець, Андрій Шевченко (ВО "Батківщина") та Юрій Сиротюк (ВО "Свобода").
З боку громадськості в проекті братимуть участь понад 20 організацій, що входять до Партнерства "Новий Громадянин".
Зараз депутатам запропоновано шість ініціатив:
1. Найцікавіше для мене – це зміни до законів, що узгоджують чинне законодавство із законом "Про доступ до публічної інформації" (N0947). У мене – цілий кейс товщиною в п'ять сантиметрів, де містяться відмови чиновників у наданні публічної інформації. Після ухвалення такого закону буде менше приводів давати відписки на запити.
2. Законопроект "Про суспільне мовлення" (N1076-1) – щоб в Україні було громадське телебачення не лише в інтернеті.
3. Законопроект "Про роздержавлення ЗМІ" (N2600) – щоб ліквідувати як клас придворні провладні газети в регіонах, які змінюють свою тональність під кожного нового губернатора і президента.
4. Законопроект про оприлюднення звітів про закупівлі держпідприємствами (N2207).
5. Законопроект про публічний доступ громадян до інформації щодо використання публічних коштів (N2012а).
6. Відкритість засідань комітетів для журналістів, експертів та помічників депутатів. Сьогодні неможливо потрапити на засідання комітетів без згоди керівника, хоча закон вимагає робити їх публічними.
Подібний досвід такої співпраці між політиками та активістами вже є – це закон "Про доступ до публічної інформації".
Так, він недосконалий і часто не виконується, але будь-який журналіст погодиться – з ним краще, ніж без нього. І ухвалення такого закону в Україні масово наводять на Заході як приклад прогресивних змін для інших пострадянських держав.
Рано чи пізно, Янукович піде. Але новий президент в Україні так само матиме спокуси стати диктатором. Зупинити його в цьому і має "інфраструктура демократії".
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
