Янукович. Життя після президентства
Два дні тому ми пощастило познайомитися з колишнім президентом. Його звати Алехандро Толедо. Він народився у поселені в горах на висоті 4 тисячі метрів, з шести років працював чистильником взуття, продавцем газет і лотерейних квитків, але отримав гарну освіту, був в опозиції та очолював далеку для нас латиноамериканську країну Перу з 2001 по 2006 рік, після падіння диктатури Фухіморі.
Це була неформальна вечеря цьогорічних учасників Draper Hills Summer Fellowship вдома у куратора програми професора Стенфордського університету Ларрі Даймонда. Колишній президент Перу скромно стояв у кутку, його ніхто не знав у обличчя, аж поки господар не представив його присутнім.
Алехандро Толедо в якості президента ніколи не перетинався з українськими колегами, але пригадав переговори із російським. "Це був саміт АРЕС у Чилі в 2004 році. Зустріч з Путіним призначили на 3:30 ранку на нульовому поверсі готелю, де мешкали президенти. Ми привіталися. І вже на початку зустрічі Путін каже: "В часи Радянського Союзу ми поставили до вашої країни велику кількість озброєнь. Зараз ми готові або її відремонтувати, або взагалі поставити нову. Я питаю: "Тобто ви пропонуєте мені витратити державні гроші на купівлю зброї в Росії?". "Так", – відповідає Путін. "Нічого не вийде. Бо якщо в моєї держави будуть зайві гроші, як краще спрямую їх в освіту, ніж у купівлю зброї".
Байка настільки гарна, що варта того, аби переповісти її тут.
Алехандро Толедо останній рік був професором Центру демократії, розвитку та верховенства права у Стенфордському університеті.
Питання, над яким час від часу думаю, стосується майбутнього Януковича за межами влади. Ким він стане, коли рано чи пізно закінчиться його кар'єра? Очевидно, що професором у Стенфорді йому не судилося бути. Але чи існує в його уяві життя за межами влади?
Здається, це – найголовніша проблема. В голові Януковича просто немає реальності "після президентства", коли ти вже не контролюватимеш генпрокурора, міністра внутрішніх справ та суддів, а казкам про "курченків", що несуть золоті яйця, ніхто вірити не буде.
Все, що Янукович робить, виглядає так, наче він купив квиток в один кінець – і з Банкової ніколи з'їжджати не доведеться. Відповідно, Янукович буде всіма руками триматися за владу в 2015 – він просто не усвідомлює, що одного дня доведеться скласти речі, отримати приставку "екс-" та втратити імунітет.
Сумна новина в тому, що його розбестило українське суспільство. Всі неподобства, що робить Янукович з Україною, отримують мовчазну згоду в 90 відсотків громадян. І виходить, що цей квиток в один кінець виписали йому ми з вами.
Обнадійливим є те, що в житті авторитарних президентів, попри уявну стабільність, одного дня трапляються погані історії. Президент Перу Фухіморі також думав, що післязавтра ніколи не настане, та готувався передати владу сину. Але, ховаючись від народного гніву, йому довелося втекти в Японію та просити там про прихисток. Що, зрештою, не врятувало Фухіморі від арешту в Чилі, депортації та суду в рідній країні.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
