"Залежні від підтримки Заходу". Моя стаття для норвезької Bergens Tidende
Опублікував у норвезькій газеті Bergens Tidende статтю про Україну – про позитивні зміни та недоліки реформування. Я входжу до групи міжпарламентського співробітництва з Норвегією. Моє знайомство з Норвегією почалося в червні 2013, коли отримав у Осло спільну відзнаку фонду Fritt Ord та фонду Герда Буцеріуса. З тих часів виступав у Осло, Бергені та Ліллехаммері, тому вже склав певне враження про цю країну.
Норвегія – унікальна за своїми природними багатствами, соціальними стандартами та ставленням до екології. Це країна, яка межує з Росією та обтяжена великим проросійським лобі. Але це також партнер України – Statoil першим почав постачати альтернативний до російського природній газ. Норвегія виділила 40 мільйонів крон на відбудову Донбасу. У них великі програми гуманітарного характеру. Прикро, що вже рік у Осло немає посла – попередній пан Оніщенко став першим помічником президента Порошенка. Тому важливо доносити до Норвегії новини про Україну не тільки з Москви. Велика подяка Анатолію Кирилюку за переклад норвезькою та допомогу з публікацією.
"Залежні від підтримки Заходу"
Україна переживає найскладніший період за 24 роки незалежності. Однак, на тлі економічної кризи і крихкого перемир'я на сході України, відбуваються зміни, які свідчать про зміни в країні.
На початку червня в Києві пройшов ЛГБТ-парад. І хоча в ході зіткнень з правими радикалами постраждали близько десяти поліцейських, ЛГБТ-спільнота вперше вийшла з підпілля і змогла провести захід на захист своїх прав, а органи правопорядку приділили максимум уваги для того, щоб гарантувати їхню безпеку.
Четвертого липня в Україні відбулася ще одна знакова подія. Щоб позбутися корупції в поліції, в столиці Києві стартував пілотний проект – патрульна служба. Дві тисячі нових поліцейських, які ніколи до цього не працювали в поліції, пройшли строгий відбір і тренування. 27% з них – жінки. Перший керівник патрульної поліції Києва -29-річний командир, героїчно проявив себе під час військових дій на сході України і нагороджений президентом України орденом "За мужність". На новий підрозділ поліції покладається багато надій.
Таким же прикладом оновлення, ще більш незвичним, стало призначення Михайла Саакашвілі керівником Одеської області. Колишній президент Грузії прийняв громадянство України і взяв на себе відповідальність за один з найскладніших регіонів. Тут корупція, контрабанда та транзит нафтопродуктів переплітаються з проросійськими настроями, а сама область межує з Придністров'ям – ніким не визнаної проросійською маріонетковою територією. Саакашвілі був призначений президентом Порошенко на керівництво областю, щоб знизити вплив олігарха Ігоря Коломойського, наступ на якого проходить по всіх фронтах.
Олігарх Коломойський особисто увійшов у владу після падіння режиму Януковича, а щоб захистити свою територію, почав фінансування батальйону "Дніпро". Однак згодом виник термін "приватна армія", а підлеглі Коломойського не соромилися погрожувати у соціальних мережах президенту Порошенко, шантажуючи – у разі свого звільнення батальйон обіцяв зайнятися партизанською діяльністю. Коломойський остаточно перейшов межу у березні 2015 року, коли привів озброєних людей захищати свій олігархічний інтерес у компанії "Укрнафта". Після цього Коломойський був звільнений, а в країні оголошено про політику "деолігархізації".
В Україні відбуваються зміни, хоча їхня низька швидкість викликає розчарування у суспільстві. Люди, втомлені від відсутності реформ, стають легкою жертвою популістів, які спекулюють на болючих темах минулого. Наприклад, нещодавно український парламент прийняв закон про заборону комуністичної символіки, залишивши за рамками закону навіть вуличні декорації і декорації в метро. Іншим рішенням парламент заборонив в Україні демонстрацію всіх художніх фільмів без розбору виробництва Росії, починаючи з 1 січня 2014 року. Таким чином, під "бан" потрапили навіть стрічки, в яких критикується російська політика.
При чому популістські кроки підтримують навіть ліберальні фракції, як блок Порошенко або Народний фронт. Або про обмеження 250 доларами зарплати для членів парламенту і міністрів, після чого про боротьбу з корупцією говорити не доводиться.
Боротьба з корупцією та зниження впливу олігархів є ключем для успішного президентства Порошенко. Однак звільнення одного олігарха з поста губернатора або порушення кримінальної справи проти іншого не є остаточним вирішенням проблеми.
Набагато важливіше побудувати інституційні обмеження олігархії. Кілька заходів, які можуть обмежити вплив олігархів на українську політику. У цьому році Україна повинна прийняти закон про фінансування політичних партій з державного бюджету. Саме ця система функціонує у всіх європейських країнах, від Норвегії до Польщі. Система фінансування партій дозволить демонополізувати вплив олігархічних грошей на політику.
З осені розпочне роботу Національне антикорупційне бюро – новий орган, який буде розслідувати злочини вищих чиновників України. Він створений з чистого паперу, і туди починають набирати детективів, які не пов'язані з корупційним минулим. Керівник Антикорупційного бюро Артем Ситник був відібраний на прозорому конкурсі, куди подалося понад 150 кандидатур. Одним з його заступників став колишній прокурор з Грузії Гізо Углава.
Також зниження впливу олігархів можливо в результаті запуску громадського телебачення, яке буде незалежне від уряду. Через "Суспільне телебачення" не тільки аудиторія отримає доступ до чесних новин. Поява такого мовника буде впливати на об'єктивність підконтрольних олігархам телеканалів.
Україна, яка опинилася в складному економічному становищі, розраховує на фінансову допомогу Заходу. Європейські держави можуть надати неоціненну послугу, включивши антиолігархічні заходи в пакет вимог, які повинна виконати Україна для отримання вливань у свою економіку. Тільки така формула гарантує український успіх у довгостроковій перспективі.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
