Шлях об'єднання – це шлях до перемоги!
Лист до делегатів та гостей зїзду партії "Батьківщина".
Шановні делегати та гості з'їзду!
Користуючись нагодою, я хочу звернутися до вас не як до представників союзницьких партій, а як до друзів та товаришів по спільній боротьбі за Україну.
Ми були разом у наметах акції "Україна без Кучми" та демонстраціях "Повстань, Україно!". Ми стояли пліч-о-пліч у незабутні дні Помаранчевого Майдану. Ми були разом у роки спільних перемог і спільного протистояння зрадам 2005-2009 років.
У час цивілізаційного вибору президентської кампанії 2010 року "Народна самооборона" зайняла послідовну позицію підтримки Юлії Тимошенко як єдиного лідера, здатного зупинити олігархічний реванш. На жаль, попри очевидну загрозу європейському, демократичному курсу Майдану, багато хто з політиків демократичного табору вирішив за краще пересидіти вирішальний бій у кущах. Це слабкість духу тих, хто клявся-божився Україною, але цілувався з її ворогами, додала сил антиукраїнському наступу, який завершився нинішнім викиднем авторитарного режиму Януковича.
Це – ціна зрад самозваного месії, ціна недалекоглядності "противсихів", ціна наших помилок і недопрацювань.
Але друзі, як відомо, пізнаються в біді.
Тому і в цей "звихнутий час" – ми таки разом!
Ми разом не дали принизити Майдан нашим приниженням.
Ми разом не дали застрахати Україну нашим страхом.
Ми разом не дали вкрасти віру у людей нашою зневірою.
І це – історична заслуга української опозиції на чолі із незламною Юлією Тимошенко, яка зупинила бліцкриг скаженого бульдозера Януковича.
І хоч попереду ще колосальна робота, я впевнений, що вже сьогодні можна сказати: найгірші часи політичного мороку в Україні – позаду!
Зупинка цієї навали далася нелегко. У нас не було ні об'єктивних засобів масової інформації, ні справедливих правоохоронних механізмів, ні відчутних грошових ресурсів. Зате була правда, мужність, сила духу і почуття особистої та національної гідності. Ціною тюрми, ціною здоров'я, ціною зруйнованих кар'єр і бізнесів ми робили те, в що вірили, повторюючи вслід за Мартіном Лютером: "На цьому стою і не можу інакше".
У цих умовах міф про команду професіоналів Партії регіонів луснув як куряче яйце об чавунний лоб. Гейзери брехні та повінь нових обіцянок не зупинять прозріння людей. Та, власне, виступи офіційних трубадурів партії злодіїв і брехунів – це вже просте гальваністичне смикання язиком без сенсу, думки і зусиль когось переконати. "Пізнається – бо дерево з плодів його", – сказано у Святому Письмі. І плоди з дерева влади Януковича – не для людей!
За два роки тотальної влади уряд Януковича довів:
- що регіональні олігархи розуміють бізнес як відбирання чужих грошей,
- що соціальна політика в їхніх руках перетворилася у стриптиз скидання всіх соціальних зобов'язань держави,
- що в умовах, коли влада очолює оргзлочинність, міліція приречена лише розганяти мітинги,
- що духовне чужинство регіоналів продукує лише війни пам'яті і паскудження національних святинь,
- що мстивість і тупість режиму призводить до тотальної міжнародної ізоляції.
А як могло бути інакше, якщо Ахілесова п'ята цієї влади – голова. Якщо питома ознака провладного депутата – ампутована совість. Якщо головна мета президентської посади – у золотому унітазі Межигір'я і тюрмі для Тимошенко і Луценка.
Поляк Стефан Жеромський так описував результат польських виборів у 1920 році: "Як після спускання води у ставку, ми побачили огидну юрму гадів і плазунів".
На жаль, це про сучасну Україну.
І чистити цей ставок належить нам із вами, друзі, разом.
Кожен, хто думає про українську політику з висоти національного інтересу, а не з жаб'ячого підскоку егоїстичного бажання потрапити у парламент із жменькою партійців, розуміє простий алгоритм перемоги:
1. Об'єднання в єдину команду демократів "Батьківщини", "Фронту змін", "УДАРу" та інших опозиційних партій Комітету опору диктатури, очищення партійних рядів.
2. Висунення єдиного списку кандидатів у депутати, узгодженого не тільки з партійними штабами, але – головно – з виборцями.
3. Розробка спільної Програми євроремонту України із конкретним планом реформи правосуддя, податкової системи, антимонопольної політики та прозорості використання державних ресурсів. Скажу відверто: недопустимо, щоб вся виборча кампанія йшла лише під знаком звільнення Тимошенко та Луценка. Вона має йти під гаслом звільнення України!
4. Негайний перехід від міжпартійних переговорів, які неприпустимо затягнулися, до практичної, відкритої і чесної розмови з виборцями.
5. Оприлюднення узгоджених єдиних кандидатур на посади київського мера, спікера парламенту, глави демократичного уряду і майбутнього президента України.
Я впевнений, що такий підхід до спільної політичної діяльності демократів зробить питання усунення режиму Януковича питанням часу і форми. Якщо ми будемо разом, то у 2015 році чи раніше, із Майданом чи без, але Янукович і його партія злодіїв та брехунів змушена буде піти. І як вчить приклад Каддафі, головне – вчасно здатися.
Шановні друзі!
Я так часто вживаю слово "разом", що час сказати головне. Як лідер "Народної самооборони", я тут і тепер заявляю про приєднання до партії "Батьківщина". Вірю, що шлях об'єднання – це шлях до перемоги. Маю на увазі перемогу передовсім не партійну, а перемогу здорового глузду. Перемогу правди, перемогу України та її народу.
Слава Україні!
Лук'янівське СІЗО, 29 березня 2012 року
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
