Це – не ваша війна. Параду перемоги не буде!
Зверненнядо солдатів та офіцерів Внутрішніх військ та спецпідрозділу "Беркут"
на вулиці Грушевського 22 січня 2014 року
Солдати і офіцери!
Чотири роки я керував Міністерством внутрішніх справ і жодного разу не відправляв вас проти українського народу. Я брав усю відповідальність на себе. Мої сини тренувалися у спортзалі "Беркуту" разом із вами.
Разом із генералом Яремою я будував для вас гуртожиток. Я робив усе для підтримки Внутрішніх військ, які були гвардією МВС. Зрештою, Янукович посадив мене в тюрму за те, що я нібито незаконно святкував День міліції.
Тоді нам було що святкувати. Щороку "Беркут" затримував понад тисячу озброєних злочинців, але не стріляв і не вбивав мирних громадян. Внутрішні війська патрулювали третину українських міст, і нам також було чим гордитися, коли затримували злочинців.
Сьогодні за вашими спинами ховаються товстожопі генерали, які купили свої погони і в золотих зливках тримають награбоване і українського народу.
"Беркут", Внутрішні війська, хіба ви не знаєте, що при кожному райвідділі існує общак, заради якого оббирають людей і відправляють його "на гору"?
Це – не ваша війна!
Зупиніться!
Параду перемоги не буде!
Вас зробили "9 Ротою". Вашими спинами і вашою мужністю прикриваються ті владні негідники, які хочуть продати Україну Кремлю.
Солдати! Бійці! Навіть коли тиждень тому я потрапив під кийки "Беркуту" і лежав зі струсом мозку, написав заяву, що не маю претензій до бійців.
Але так було до сьогоднішнього дня. Сьогодні вночі тут було вбито трьох громадян України. І цього ніщо не може вже виправдати. Так, тут стоять люди, доведенні до відчаю. Мільйони громадян країни вимагали від Януковича припинити грабувати Україну, ваших батьків, ваших дружин, ваших братів і сестер.
Два місяці Янукович нас не чув, бо в нього від "бабла" позакладало вуха і відняло розум. Він гамузом продав нас усіх. І нас, по цю сторону барикад, і вас – у погонах із того боку.
Ми один народ, солдати і бійці.
Ми один народ, і грабують нас однаково.
Рано чи пізно ви повернетеся додому. І жодним геройством не можна буде вважати те, що відбулося тут уночі. Три вбитих людини назавжди залишаться в цьому дні.
Солдати, бійці, офіцери!
Я знаю, у вас є Присяга. Але ви присягали не банді, не Януковичу, не Захарченку, а Українському Народові.
У вас є накази, вас лякають трибуналом. Не бійтеся нічого. Якщо Янукович переможе, вистоїть, він продасть нас Кремлю. І тоді ви першими поїдете в Чечню, бо через неї пройшли всі російські спеціальні підрозділи, залишивши там десятки тисяч полеглих.
За це ви воюєте?
Солдати, бійці!
Я був у ваших гуртожитках. Знаю, що ви їсте макарони і картоплю, так само, як і ті, хто стоять навпроти вас. Ви не їсте ікру і гранати. Їх з'їдають ті, хто кинув вас сюди. Вас змушують захищати мерзотників, що готові розпочати війну.
Усі ті генерали ховаються за вашими спинами, а не стоять на першій лінія, так як я.
Я, Юрій Луценко, даю вам обіцянку про те, що ніхто з вас не постраждає, якщо ви припините виконувати злочинні накази.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
