Не буває ідеальних реформ, треба їх просто почати робити
Ультиматум Правого Сектору щодо МВС є серйозним сигналом.
Це лише з першого погляду можна відповісти Ярошу: кадрові проблеми МВС не є компетенцією Президента, а вирішуються в рамках коаліційного Уряду. Ідіть, мовляв, на вибори до ВР, перемагайте і міняйте ситуацію.
Але ж ми добре знаємо, що Правий Сектор – голос тих, кого не почули. І до, і після революції. Можна любити чи не любити радикалів, але в нинішній ситуації народного збурення поверхові, а тим більше – зверхні відповіді – неприйнятні.
1.Насправді кадрова ситуація в МВС – критична. Ті сумнівні призначення, що були прийнятні в перші тижні після Революції, вже ніяк не влаштовують людей зараз. Особливо це стосується фактів причетності частини керівної ланки до репресійного режиму Януковича – від організації тітушок до викрадення і вбивств активістів Майдану. Якими б незамінними не здавалися ці особи – їх час позбутися. І покарати.
Несила вже мовчати і про партійні квоти в МВС, які перетворилися у бездонні партійні каси при кадрових рішеннях. Вже місяців два всі знають про конкретного головного касира, але мовчать, бо ж – війна. Тим часом у Міністра небагатий вибір – або вирізати цю пухлину, або взяти її на себе.
2. Ще однією проблемою є здатність виявляти злочини в незалежності від політичної кон'юктури. Хто б не вкрав – має відповісти. А показова боротьба з одними при вседозволенністю інших не могла не привести до ультиматуму. І правда: якщо можна красти на рефінансуванні чи в Мінтрансі, то чому не можна зловживати з нафтою?
Відповіддю має стати комплексна робота силовиків по знищенню усіх мафіозних межигірських схем, а не поступовій заміні власників доїльних апаратів.
Тільки тоді силовики отримають моральну підтримку суспільства в боротьбі з окремими революціонерами, які пішли на порушення закону.
3. І, нарешті, головне. Не можна постійно відкладати системну реформу МВС, цього перефарбованого НКВС, посилаючись на війну. Саме зараз, поки не забетонувалася нова номенклатура, треба приймати закон про Національну поліцію, який деполітизує відомство, введе детектори брехні і право провокувати хабар щодо нових співробітників відомства.
Треба змінити порядок проходження служби і унеможливити таку кількість генералів та полковників. До речі, на День Незалежності знову планується нові генеральські звання!
Треба надати право місцевим органам влади впливати на призначення і зняття керівників дорожної поліції, патруля, дільничих, мрев і міграційної служби. Невже з Києва видніше?
Треба відкрито оголосити про порядок внутрішньої амністії тим бійцям спецпідрозділів, які використовувалися Януковичем, але мають можливість довести вірність Україні на передовій. Не можна одночасно поливати вчорашній Беркут чи Гепард лайном і одночасно чекати від них геройства в боях.
Треба ліквідувати УБОЗ, який переміг бандитів у 90-их і зайняв їх місце. Цей раніше елітний підрозділ варто перенацілити на сепаратистів та терористів.
Багато ще чого треба. І можна звично завести коломийку, чий підхід краще і звести все до персоналій.
Але Каха Бенукідзе правий: не буває ідеальних реформ, треба їх просто почати робити.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
