Інколи важливо читати тексти законів, а не заголовки сайтів
Інколи важливо читати тексти законів, а не заголовки сайтів.
Правильна назва дуже важливого закону – "Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей". Ані в назві, ані в змісті закону нема фрази про "особливий статус" цих районів, а тим більше Донбасу взагалі.
Закон стосується не всього Донбасу, а лише тих районів, які на даний момент контролюються бойовиками.
Цей закон не передбачає утримання тих територій за рахунок держбюджету. Нарешті ми побачимо, чи здатен Донецьк і Луганськ прогодувати себе.
Закон про амністію не поширюється на вбивць, терористів, ґвалтівників і викрадачів людей. Амністія торкнеться лише тих, хто випустить усіх заручників, здасть зброю та військову техніку, звільнить приміщення органів державної влади та місцевого самоврядування, державних та приватних підприємств та установ.
Треба припинити крики "все пропало". Ми нічого не програли.
Який був план Путіна? Захопити Донецьк чи Луганськ? Звісно, ні!
План Путіна передбачав інспіроване його диверсантами повстання всієї Південно-Східної України, тріумфальний похід "повстанців" на Київ, повернення Януковича в президентське крісло, а України – в азійське ярмо.
Але генерали і політтехнологи Кремля виявилися кінченими ідіотами. Повстання провалилося, навпаки – російськомовні українці Одеси чи Дніпропетровська виявилися не меншими патріотами, ніж мешканці Галичини і Волині.
В Україні відродилася Армія. Озброєні сепаратисти разом з російськими найманцями були розбиті і оточені. Ні Янукович, ні його партія, ні його колоніальна політика не має жодної перспективи в Україні.
План Путіна отримав повну поразку. Щоб приховати це, він мусив піти на введення регулярних військ на Донбас. Тисячі вбитих російських військовослужбовців остаточно довели необхідність зупинити агресію. Звісно, Кремлю не потрібен цей клапоть депресивного регіону. Він просто ганяє понти, щоб прикрити глобальну поразку імперського плану.
Вихід з авантюри Путін оформив мінським протоколом, який підписав посол Росії. Він оформив вивід російських військ в обмін на тимчасовий (до 3 років) особливий порядок самоврядування захоплених терористами територій. При цьому Україна відновлює контроль над кордоном і не має жодних зобов'язань у зовнішній політиці. Україна не зробила жодних поступок в питаннях своєї територіальної цілісності та державного устрою.
Чи є цьому альтернатива? Є – відновлення війни з російською армією, вуличні бої в мегаполісах і десятки тисяч убитих. Причому, абсолютно очевидно, що робити це доведеться без будь-якої підтримки з боку Заходу.
Всім, хто кличе до такого сценарію, я б рекомендував розгрузити пару камазів розірваних тіл наших солдат.
Не можна перетворювати війну в передвиборче гасло.
Я виступаю за мир. За мир з позиції сили. За мир, який дасть нам час модернізувати Армію і реформувати економіку. За мир, який у перспективі приведе нас у ЄС і поверне нам Крим.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
