Це не піар. Це війна. І Перемога буде за Надією
"Хлопці, дякую за вітання. Приходьте на акцію солідарності з Надією Савченко, це буде для нас найкращий подарунок", – написала сьогодні, 8 березня, у фракційному чаті Іванка Климпуш-Цинцадзе.
І це не піар. Це війна. Кожен воює як може, з тою зброєю, яку має, там, де він є.
Я пам'ятаю той день, коли викрали Надію. Ми з Андрієм Парубієм якраз приїхали в Айдар. Міцно укріплене приміщення, зброя, свіжозбиті труни. Траурна церемонія за загиблими, важкі слова прощання з незвиклих до промов уст, воїнський салют. І весь день, всі гуртом і поодинці, сестра і друзі: поверніть нам Надію.
Я не знаю, як воювала Надя до того. Але з першого дня в полоні її війна стала взірцем для кожного, хто любить Україну. Її ім'я, її слова, її очі стали символом нездоланності нашої країни.
Будучи полоненою, вона виграла цю війну. Як і Україна, частково окупована, вона виявилася не по зубам агресору. Надія перемогла Путіна – фізично, морально, політично.
Голодування – дуже важка річ. З десятого дня – біль, з двадцятого – сильний біль, з двадцять п'ятого працює лише голова. Тримаєшся за спогади і поставлену мету.
Сухе голодування ще важче. Ще швидше. Час іде на дні.
Тепер у кремлівського диктатора всі ходи програшні, питання лише часу. А для Наді час – це життя. І її життя потрібне Україні, всім нам.
Тому весь світ сьогодні вимагає: свободу Надії Савченко.
Це не піар. Це війна.
І Перемога буде за Надією.
І за тими, хто з нею.
#FreeSavchenko
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
