Ми не маємо права допустити повторення Стамбульської капітуляції
За шумом повідомлень про так звані мирні переговори стоять як завжди інтереси сторін.
Причому, цих сторін щонайменше 5.
З великою вірогідністю три з них – Китай, США і рф – можуть зустрітися за одним столом на саміті АТЕС у Шеньчжені, Китай.
Короткий аналіз цілей і задач.
1. рф – країна агресор. Розвязала війну з ціллю захопити українські ресурси (в першу чергу ВПК та людські), щоб ними погрожувати або й завдавати ударів по ЄС. Задача – повернути часи Варшавського договору, коли пів Європи була під Кремлем, а інша постійно перебувала в страху. Мета – повернути монопольне становище на енергетичному ринку ЄС. Особиста мета путіна – ввійти в історію як відновлювач російської імперії та статусу росії як третьої супер держави. Не за рахунок жалюгідних 2,2% у ВВП світу, а великої долі страху від російського фашизму.
2. Китай – не перша, але вже і не друга сила світу. В рос-укр ході війни по суті захопила ресурси рф, які купує на грані собівартості. Водночас забезпечує стійкість рос економіки і воєнної машини. Задача – закріпити свій статус супердержави, без якої не може бути стабільності у світі. Мета – зняти будь які барʼєри у торгівлі на 550 мільйонному ринку ЄС. Персональна мета Сі – ввійти в історію через повернення Тайваню.
3. США – світовий гегемон, що втрачає статус і схиляється до ізоляціонізму. Задача: послабити Китай через відрив від нього рф, як сировинної бази. Задача по суті правильна, але обраний спосіб – невірний. Замість розгрому путіна на полі бою, Трамп спокушає рф широкомасштабними економічними проектами. Щось на кшталт політики США в Китаї, щоб відірвати його від СРСР. Персональна мета Трампа – взяти під контроль через наближених осіб посередницьку функцію в енергетичній торгівлі рф і ЄС. За прикладом схеми з Венесуелою. І в мріях – з Іраном.
4. ЄС – це товста, породиста але беззахисна корова, яку хочуть доїти Китай, США і рф. Єдиним її бронежилетом є Україна. Задача – втриматися як єдине політичне утворення, дочекатися відновлення ролі Америки як захисника і партнера. Персональні цілі лідерів ЄС сфокусовані на внутрішніх проблемах. Єдиного лідера Європи на кшталт Де Голля, Тетчер чи Меркель – нема.
5. Україна – жертва агресії рф та міжнародних маневрів по створенню нової (замість зруйнованої путіним) системи безпеки. Мета – вижити як держава, вступити в ЄС та стати членом колективного оборонного союзу. Справа ускладнюється відсутністю стратегії досягнення своєї мети. Її заміняли форуми миру, папірці з безпековими гарантіями, план перемоги і план стійкості. Але докотилися до формули "президент Зеленський попросив президента Трампа попросити Голову Сі Цзіньпіня переконати путіна закінчити війну". Персональна ціль Зеленського – залишитися при владі і не допустити кримінального розслідування корупції та зради у верхах в ході війни.
Чи можливе рішення путіна припинити вогонь?
Не знаю.
Але, як мені видається, існує 2 варіанти поведінки кремлівського диктатора.
1. Продовжувати війну до виборів антиукраїнських сил у Францї, Німеччині, Італії. Він розраховує, що це по суті розвалить фінансування України. Одночасно путін розуміє, що якщо демократи переможуть в обидвох палатах Конгресу, вони відновлять фінансування України. І це може перекрити випадання Франції з Ле Пен на чолі.
2. Тому путін може піти на торговий союз із Трампом, виписавши неприйнятні для України умови: нейтральність, обмеження ЗСУ, тощо. Причому часу для створення такого союзу – до січня 2027, коли збереться амер Конгрес та Сенат.
Чи відбудеться зустріч трьох у Шеньчжені 18 – 19 листопада, чи це відбудеться пізніше, але ми маємо негайно випрацювати та проголосити свої цілі. Бо без цього ми не за столом, а на столі переговорів. В якості меню.
А там, де цар і король ділять нафту, газ та рідкоземи – не чують слів посполитих.
Тому наші мінімальні позиції мають включати:
⁃ Ніякого обмеження на дальнобійну зброю ЗСУ. Тільки зброя помсти може не допустити нову війну.
⁃ Ніяких заборон для України у оборонних союзах. Нам потрібні друзі по зброї.
⁃ Зняття обмежень на торгівлю з ЄС до набуття членства в ЄС. Нам потрібне фін джерело підтримки Армії та відновлення економіки.
⁃ Частка України в енергетичному альянсі США та рф, як форма репарацій за агресивну війну.
Ми не маємо права допустити повторення Стамбульської капітуляції.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
