Справа по розстрілах на Майдані готова для передачі в суд. Рішення – за парламентом
У День пам'яті загибелі Небесної сотні надав інформацію про кримінальне провадження про тих посадових осіб, які віддали злочинний наказ про розстріл та нанесення поранень учасникам мирних демонстрацій часів Майдану. Також він повідомив про справу щодо Безлєра, який фактично був разом із Стрєлковим зачинщиками гібридної, а потім і повномасштабної агресивної війни проти нашої країни, яку веде військова прокуратура.
Обидві справи я хочу презентувати з огляду на те, що Генеральна прокуратура України готова негайно завершити слідство по цим справам, пред'явити матеріали для захисту і передати їх до суду в разі прийняття Верховною Радою України рішення про продовження можливості досудового та судового заочного засудження.
Говорячи про першу справу – справу розстрілів на Майдані - я цілком усвідомлюю, що це не тільки мій обов'язок як Генпрокурора, але і громадянський обов'язок як людини, яка була на одному боці барикад із майданівцями.
Напевно, для мене це найпринциповіше, найважче питання, чому так довго йде розслідування. Коротка відповідь очевидна. У справі по організаторам розстрілів – 988 томів. Це колосальна слідча робота, яка обумовлена наступними особливостями. Зловмисники з числа вищого керівництва держави та середньої ланки правоохоронних структур перед втечею фактично намагалися знищити все. Сервера були викинуті або розгромлені, стволи автоматів були розпиляні і затоплені, документи були вилучені і спалені. І тим не менше, слідчим та прокурорам вдалося встановити всю картину трагічних днів посекундно фактично, в усіх місцях, де відбувалися героїчні події Майдану, і злочинні дії тих, хто наказав розстріляти мирних демонстрантів.
Коротко нагадаю, що після повернення 29 листопада 2013 року тодішнього президента Януковича із Вільнюса він оголосив про відмову підписувати угоду про євроасоціацію. Фактично в цей день громадяни, які були незадоволені такою різкою безпідставною зміною зовнішнього курсу, вийшли на мирні демонстрації, котрі продовжувалися з достатньо великою кількістю людей спокійно до 30 листопада 2014 року.
На виконання вказівки Януковича Міністр внутрішніх справ України генерал внутрішньої служби Захарченко та інші керівники державних правоохоронних органів організували протиправний розгін учасників мирної акції співробітниками підрозділів міліції особливого призначення "Беркут". При цьому у період з 4 год. 7 хв. до 4 год. 22 хв. 30 листопада співробітниками спецміліції "Беркут" мирні громадяни, які перебували у вказаний час на Майдані Незалежності, серед яких була молодь та жінки, із застосуванням грубої фізичної сили були витіснені з Майдану і жорстоко побиті.
Як ми всі пам'ятаємо, відразу після цього відбулися ще більш масові акції протесту, які переросли в свою нову якість.
Загальновідомо, що учасники Майдану зорганізували Раду Майдану, яка висунула певні політичні умови для мирного врегулювання ситуації: продовження євроінтеграції, покарання правоохоронців за неадекватні дії і тощо.
У моїх руках матеріали експертного дослідження, експертів і залучених фахівців, які аналізували усі сотні томів слідства по цим подіям і робили відповідні висновки.
Отже, членами експертної комісії відмічено системні факти – результат відвертого пособництва протягом перебування на займаних посадах Януковича, Якименка, Захарченка, Шуляка, Мазана та інших членів організації з представниками влади Російської Федерації, які через своїх агентів впливу в найвищому керівництві України намагалися в протиправний і антиконституційний спосіб змінити зовнішню політику України, а потім і порушити її територіальну цілісність.
Експерти і залучені спеціалісти констатують залишення в протиправний спосіб, в окремих випадках організовано разом з підлеглими та зі зброєю, шляхом дезертирства меж держави цими учасниками, та з метою ухилення від юридичної відповідальності на території України їхнє подальше перебування в країні, на яку вони працювали, а саме Російській Федерації.
Це дуже важлива заява з огляду на те, що сьогодні я вперше говорю про вплив Російської Федерації на події на Майдані.
Слідством встановлено, зокрема телефонні дзвінки між всіма учасниками насилля на Майдані з керівництвом Російської Федерації.
Так, 18 лютого, в день коли розпочалося найбільш масове неприкрите насилля із застосуванням зброї для вбивства і поранення майданівців, Янукович з власної резиденції, розташованої в селі Межигір'я, зокрема о 07:12 год. телефонував Захарченку, потім Якименку, потім ще раз Якименку. Очевидно йшлося про підготовку до створення координаційного штабу по розгону Майдану.
Далі ми зможемо співставляти час дзвінків із тим, що відбувалося на Майдані.
В 11:51 год., одразу після віддачі наказу про початок антитерористичної операції проти Майдану, Якименко мав розмову з головою ФСБ Російської Федерації Бортніковим. З 12:00 год. до 12:10 Янукович розмовляв спецкомутатором Кремля з відповідними посадовими особами, які ми само собою зараз встановити не можемо.
В 13:09 – 13:12 Янукович мав телефонну розмову з сином Александром. В 16:42 Янукович розмовляв з головою ФСБ Російської Федерації Бортніковим. В 16:52 – 16:55 год. Якименко спілкувався з головою ФСБ Бортніковим.
У вечірній час – найбільш гарячий, як ми пам'ятаємо на Майдані, Якименко неодноразово вів телефонні переговори з Януковичем, а Янукович неодноразово спілкувався з іншими посадовими особами України.
Активізація телефонних переговорів просліджується протягом дії оголошеного Якименком та Захарченком ультиматуму протестувальникам з 16:00 до 20:00 год. 18 лютого 2014 року. В 20 год. 02 хв. Янукович мав розмови з керівниками США, які вимагали припинити насилля на Майдані.
В 21:13 Янукович вів переговори з керівниками США з того ж приводу. Але в 22:43 год., коли насилля почало переходити в прямий збройний напад на мирних демонстрантів, Янукович спілкувався з Президентом Російської Федерації Путіним. Як свідчать наявні матеріали кримінального провадження, саме о 23:00 год. Захарченко кинув всі сили на штурм Майдану, одразу після цієї розмови.
В 23:28 год. Путін з власної ініціативи спілкувався з Януковичем, вбачається, що на 23:00 год. призначені перемовини Януковича з опозицією після того, як штурм провалився. Це була реакція Москви на зрив їхнього плану. В 23:51 год. Захарченко спілкувався з міністром внутрішніх справ Російської Федерації Коломойцевим – з ініціативи останнього.
Звертають на себе також увагу неодноразові телефонні розмови абонента керівника Держзв'язку України Резнікова з різними посадовими особами 19 лютого. Тривали багаточисленні телефонні розмови Януковича з керівниками нашої держави.
Крім того, в наведеному журналі, зокрема зафіксовані розмови в 09:22 год. – Москва – Адміністрація Президента; 09:28 год. – Москва з Адміністрацією Президента; 10:29 год. – Москва з Захарченком; 09:32 год. – Москва з Адміністрацією Президента; 10:35 год. – голова ФСБ Бортніков з Якименком; 10:37 год. – міністр внутрішніх справ Російської Федерації з Захарченком; 11:23 год. Янукович з Лебедєвим; 14:09 год. Захарченко з міністром внутрішніх справ Російської Федерації і так далі і так далі.
Також вважаю за необхідне повідомити про те, що слідством встановлено наявність працівників ФСБ Росії на території м. Києва в час подій на Майдані. Так, нами встановлено з 13 до 15 грудня 2013 року на території України знаходилося 27 діючих працівників Федеральної служби безпеки Російської Федерації. З 20 по 21 лютого – 7 осіб, у тому числі помічник Президента РФ Сурков.
З протоколу допиту свідка – одного з працівників Служби безпеки України ми знаємо, що Якименко зустрічав, розміщував, проводжав, забезпечував умови для роботи і харчування в центральному управлінні СБ України 23 співробітників ФСБ РФ та 6 співробітників ФСБ РФ у січні та лютому 2014 року відповідно.
Все це нові факти накладаються на всю поведінку Януковича та його групи, які пробували узурпувати владу – порушення Конституції, українських законів, міжнародних Конвенцій, силою знищити опозицію, яка в мирний спосіб протестувала в центрі української столиці.
Як відомо, методом придушення мирної демонстрації була операція "Хвиля", проведення якої було затверджено Міністерством внутрішніх справ і яка стосувалася виключно особливих ситуацій по захопленню і знищенню органів державної влади і не мала ніякого відношення до мирних демонстрацій на Майдані, які, хочу наголосити, перебували лише в одному приміщенні профспілок, і то за підписаною угодою про оренду із керівництвом профспілок.
Служба безпеки України керувалася своїм планом "Бумеранг". І той, і інший план: і оперативний план "Хвиля", який, до речі, мав би погоджуватись керівництвом МВС з Генеральним прокурором, Головою Служби безпеки України, Головою Державної прикордонної служби України, Міністром надзвичайних ситуацій, Міністром внутрішніх справ України, чого не було зроблено, і план "Бумеранг", яким керувалася Служба безпеки України також мав би погоджуватись із Президентом України, Головою Верховної Ради України, Генеральним прокурором України і так далі і так далі – обидва ці плани, згідно їхнього положення, могли проводитися лише з дотриманням конституційних прав громадян, в тому числі на мирний протест. Тому розмови про те, що працівники міліції та Служби безпеки України діяли в законний спосіб, відкидаються усіма матеріалами слідства.
Янукович, втілюючи розроблений злочинний план з узурпації влади та здійснення незаконного особистого збагачення та збагачення найближчого його оточення, належних визначеним чином законодавчих заходів щодо нормалізації ситуації в державі не вжив. Більше того, станом на кінець 17 лютого продовжував втягувати до внутрішньополітичного конфлікту і обмеження прав і свобод громадян, окрім міліції, ще й особовий склад Збройних Сил та Служби безпеки України.
Слідство володіє документами, які не змогли або не встигли знищити працівники за вказівкою Януковича. А саме Лебедєв, який дав наказ втягнути достатньо велику кількість – 1790 працівників Збройних Сил України до подій на Майдані.
На щастя, через принципову позицію багатьох військовослужбовців, а також через фактичну перемогу Майдану над клікою Януковича ЗС України не використовувалися в репресивних діях. Хоча техніка Збройних Сил України, певні їхні спецзасоби були в протиправний спосіб залучені за вказівкою Януковича Лебедєвим та Якименком.
Те саме відбувалося і з підрозділами прикордонної служби, а також інших підрозділів, які намагалися втягнути в силове придушення Майдану.
Повертаючись до 18 числа: Янукович, Захарченко, Якименко та інші названі в матеріалах слідства посадові особи в цей день реалізували спільний план щодо припинення протестів в м. Києві при відсутності визначених правових підстав і продовжували використовувати повноваження державних органів на застосування сили засобів, у т. ч. вогнепальної зброї суб'єктів боротьби з тероризмом, які надає законодавство для протидії саме тероризму.
Слідством встановлено, що станом на ранок 18 лютого жодного офіційного звернення про наявність терористичного акту або загрози терористичного акту до державних органів не надходило, а відтак, оголошення антитерористичної операції було безпідставним, прийняте в не правовий спосіб і використовувалося за усною вказівкою керівництва, яке, відчуваючи свою злочинність цих наказів, не залишало письмових підписів в абсолютно не правовий спосіб.
18 лютого Міністр внутрішніх справ генерал внутрішньої служби Захарченко, перебуваючи в приміщенні Міністерства в м. Києві, виконуючи отриману від Президента України Януковича вказівку, вчинив дії, які вийшли за межі наданих і йому повноважень, а саме віддав наказ своєму заступнику генерал-лейтенанту Ратушняку та командувачу внутрішніми військами МВС генерал-лейтенанту Шуляку організувати силами ввіреного їм особового складу силовий розгін мітингувальників на Майдані Незалежності в м. Києві.
Підготовка до реалізації цього спільного плану силового розгону мітингувальників здійснювалася завчасно. Ще в січні місяці Міністр внутрішніх справ України генерал Захарченко організував постачання з РФ до України й оплату спеціальних засобів посиленої дії, а саме світлошумових гранат "Факел", "Заря", "Пламя", пострілів акустичної світлозвукової дії, ручних гранат подразнюючої та світлошумової дії, Дрофа, ручних аерозольних гранат "Дрейф", ручних дратівливих гранат РГР, ручних дратівливих гранат підвищеної потужності і т.д. без процедури погодження з Міністерством охорони здоров'я і затвердженням цього переліку Кабінетом міністрів України.
Нами також встановлено хронологію всього 18 лютого 2014 року.
Отже, зі сторони Служби безпеки України, Якименко, перевищуючи свої службові повноваження, діючи за вказівкою Президента України Януковича, також вчинив дії, які виходять за межі наданих йому Законом прав і наказав своєму першому заступнику, керівнику АТЦ прес-служби безпеки генерал-майору Тоцькому, начальнику ГУ СБ України в м. Києві та Київській області генерал-майору Щеголєву та іншим співробітникам використати сили та засоби у центрі спеціальних операцій боротьби з тероризмом для силового розгону мітингувальників на Майдані Незалежності в ніч з 17 на 19 лютого 2014 року.
З метою розгону мітингувальників ці дві фактично головні діючі особи: керівник СБУ і керівник МВС з підлеглими йому внутрішніми військами в службовому кабінеті Якименка провів нараду за участі свого заступника Тоцького, Щеголєва, Присяжного в 11:00 год., і як ви бачите, це кореспондується і з телефонними дзвінками, якими обмінювалося керівництво України та правоохоронних органів із керівництвом Російської Федерації.
На нараді Якименко визначив Присяжному завдання забезпечення уточнення бойового розрахунку сили і засобів штурмової групи "Альфа" СБУ для проведення нібито антитерористичної операції в будівлі Федерації Профспілок України. 250 осіб тимчасово передислоковано до комплексу будівель СБУ і чекало відповідного наказу.
Особисто генерал-майором Якименком з перевищенням службових повноважень організовано залучення до проведення незаконно запланованої антитерористичної операції сил та засобів ЗСУ у вигляді техніки.
Приблизно в 17:00 год. генерал-майор Якименко особисто дав команду начальнику ЦСО "Альфа" генерал-майору Присяжному завершити проведення підготовки і взяти штурмом приміщення Профспілок.
Близько 19:00 год. 18 лютого генерал-майор Тоцький, Щеголєв, Присяжний та начальник управління "Т" ДЗНД СБУ прибули до кабінету т.в.о. начальника главку МВС в Києві Мазана, де фактично організували координаційний штаб по штурму і розгону Майдану.
Одразу після прибуття генерал-майор Тоцький на виконання наказу Голови СБУ Якименка в кабінеті генерала МВС Мазана розпочав оперативну нараду керівників правоохоронних органів, яка мала створити видимість законної діяльності штабу з управління АТО, який згідно з чинним законодавством не мав права бути розпочатим ні по суті, ні по процедурам, які не були виконані.
Після початку роботи цей штаб по розгону Майдану, близько 19:00 год. безпосередньо обізнаний про відсутність правових підстав для проведення так званої антитерористичної операції і розгону протестувальників, що може призвести до тяжких наслідків, у т. ч. жертв серед протестувальників, Щеголєв, Тоцький, Мазан, Федчук діяли згідно з визначеним планом, доведеним ним за вказівкою Януковича.
Так, начальник Главку МВС в Києві генерал-майор Мазан віддав команду своєму заступнику Федчуку про початок силового звільнення Майдану Незалежності від учасників акції громадського протесту. Останній залишив приміщення, прибув на вул. Інститутську, де безпосередньо надавав вказівки на штурм Майдану.
Під час проведення засідання штабу з управління АТО генерал-майори Тоцький, Щеголєв з метою забезпечення проведення силової фази АТО вимагали від генерал-майора міліції Мазана забезпечити підпорядкованими йому силами і засобами оточення зазначеної будівлі по периметру, а генерал-майор міліції Мазан наполягав на негайній участі військовослужбовців "Альфи".
Відповідно Тоцький близько 18-19:00 год надав команду по підготовці до проведення АТО з умовною назвою "Бумеранг". На виконання вказаного наказу близько 20:00 год. того ж дня особовий склад ЦСО "Альфа" згідно з розрахунком сил і засобів передислокувався з вул. Володимирської, 33 в район зосередження на Європейську площу.
О 22:00 год. Човганюк довів задіяним підлеглим особового складу бойовий розрахунок сили засобів штурмової групи ЦСО "Альфа".
Близько 22:30 год. згідно з доведеним розрахунком здійснення висунення на позиції снайперів та здійснено рекогносцировку місця проведення спецоперації.
Паралельно Федчук, будучи членом регіональної координаційної групи АТЦ при СБ України разом із командувачем внутрішніх військ МВС України генерал-лейтенантом Шуляком приступив до реалізації плану безпосереднього силового штурму учасників мирного мітингу на Майдані Незалежності.
Суть цього плану полягала у тому, що військовослужбовці внутрішніх військ та працівники "Беркуту" повинні були оточити територію Майдану, тобто вишикуватися вздовж вулиці Інститутської, Михайла Грушевського, Хрещатик для недопущення прибуття на Майдан Незалежності інших громадян на підтримку мітингувальників, а екіпіровані засобами захисту і спецзасобами працівники міліції за підтримки так званих тітушок мали фізично розігнати Майдан.
При цьому передбачалось силове звільнення Майдану Незалежності від громадян, які реалізовували своє повне конституційне право на проведення мирного зібрання. В разі здійснення їх спротиву допускалося застосування співробітниками "Беркуту" фізичного насильства зазначених спеціальних засобів і зброї.
Окремим співробітникам підрозділу "Беркут" та військовослужбовцям внутрішніх військ МВС України за вказівкою їх керівництва роздавались мисливські набої, споряджені дробом і картеччю для здійснення пострілів в протестувальників з використанням спецзасобу "Форт". Такі мисливські набої були використані військовослужбовцями внутрішніх військ в першій половині дня 18 лютого в результаті картеччю і дробом були вбиті та поранені десятки громадян.
Окремо хочу нагадати, що слідством встановлено і те, що здобуті покази про те, що військовослужбовці внутрішніх військ України та співробітникам "Беркуту" видавались грошові кошти, які вручали їхні командири у відповідних місцях, які при цьому зазначали, що гроші віддаються в якості спонсорської допомоги нібито від народних депутатів чи з Адміністрації тодішнього Президента України.
Будь-якого документального оформлення цих грошей не проводилося, але за показами ми знаємо, що військовослужбовцям строкової служби внутрішніх військ виплачувалось по 1 тисячі гривень, прапорщикам по 2 тисячі гривень, офіцерам по 3 тисячі гривень, "Беркутівцям" по 5 тисяч гривень.
Близько 20:00 год. 18 лютого правоохоронці за допомогою гучномовців поблизу Міжнародного центру культури і мистецтв, розташованого на вул. Інститутській звернулись до присутніх, в тому числі до жінок і дітей, з вимогою негайно очистити Майдан.
Крім того, починаючи з 19:00 год., не дивлячись на нібито оголошене перемир'я, за наказом командувача внутрішніми військами Шуляка керівниками військових частин та підрозділів внутрішніх військ разом із спецпідрозділом внутрішніх військ "Омега", забезпечувалось оточення периметру навколо будівлі Федерації Профспілок для надання можливості співробітникам "Альфа" зайти всередину Будинку Профспілок. Все це відбувалося без видачі письмових наказів на проведення операції.
Близько 23:00 год. Якименко за допомогою засобу телефонного зв'язку надав усний протиправний наказ генерал-майорам Тоцькому і Щеголєву розпочати застосування озброєних вогнепальною і іншою зброєю, екіпірованих відповідно до табелів штатів, військовослужбовців ЦСО "Альфа" для проведення захоплення будинку Федерації Профспілок.
Щеголєв, діючи за усним наказом Голови СБУ Якименка дав команду начальнику ЦСО "Альфа" Присяжному розпочати проведення силової фази антитерористичної операції. В присутності членів оперативного штабу з управління АТО після цієї телефонної вказівки він особисто, шляхом вчинення відповідного напису "дозволяю" на підготовленому на паперовому письмовому тексті бойового розрахунку сил і засобів, санкціонував початок проведення спецоперації "Бумеранг". За допомогою радіостанції він проінформував керівника штурмової групи про початок проведення силової фази.
Після отримання наказу на проведення цієї силової фази військовослужбовці "Альфа", діючи у складі двох штурмових груп, озброєних автоматичною зброєю, захопили приміщення Профспілок, при цьому зброю на ураження не використовували.
Паралельно з цим відбувалося продовження атак внутрішніх військ та "Беркуту" щодо мирних учасників демонстрації, і реалізувати свій план по розгону Майдану не вдалося, не дивлячись на багаточисленні людські жертви, яких зазнали майданівці.
Одразу після цього телефонні розмови між керівництвом українських правоохоронних органів та екс-Президентом Януковичем та керівництвом з Російської Федерації активізувалося. Тим не менше, через мужність демонстрантів на Майдані, через міжнародну солідарність, в першу чергу, вплив західних дипломатів акція фактично зупинилася.
Це коротка картина трагічного дня 18 лютого 2014 року. Деталей є, звичайно, набагато більше. Прізвищ теж набагато більше, але ключем усієї цієї справи є визначений Законом, згідно порядку, висновок експертів. Можливо, хтось не знає, ще раз нагадую.
Будь яке слідство здобуває докази, які потім обов'язково треба відправити на незалежну експертизу. І незалежні експерти дають оцінку здобутих доказів.
Зокрема, до експертів було поставлене ключове завдання: чи перебувають у безпосередньому причинному зв'язку дії, рішення та накази керівників Служби безпеки України, МВС України, внутрішніх військ МВС України, Збройних Сил України, Державної прикордонної служби та вищого державного керівництва України під час планування, організації та проведення антитерористичної операції 18-20 лютого у центральній частині міста Києва, зокрема, спецоперації "Бумеранг" та "Хвиля" відповідно СБУ та МВС, з настанням тяжких наслідків, зокрема у вигляді загибелі мітингувальників та правоохоронців, спричинення громадянам тілесних ушкоджень різного ступнею, а також пошкодженням майна.
Відповідь на це питання стала ключовою для слідчих, і думаю, що і для суспільства.
Висновки. Прийняті рішення та вчинені дії Президента України, Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України Януковича, посадових осіб Служби безпеки України: Якименка, Тоцького, Ганжи, Потієвського, Щєголєва; Міністерства оборони України: Лебедєва; Генерального штабу Збройних Сил України: Замана, Ільїна; Міністерства внутрішніх справ України: Захарченка, Ратушняка, Мазана, Федчука та внутрішніх військ МВС України: Шуляка, Конопляника, Миколенка про підготовку і проведення 18-20.02.2014 в центральній частині міста Києва та на території держави антитерористичних заходів, з використанням при цьому особового складу, зброї, спеціальних засобів, спецтехніки знаходиться у прямому причинному зв'язку із настанням наслідків, зокрема у вигляді загибелі учасників зібрань громадян та військовослужбовців, працівників правоохоронних органів, спричинення їм тілесних ушкоджень, а також пошкодження майна.
Таким чином, слідство готове завершити де-юре свою роботу і передати матеріали здобуті слідством згідно Закону на ознайомлення із стороною захисту.
Після цього справа згідно чинного законодавства має іти до суду. В цій справі ми зробили би це уже місяць тому, проте після створення Державного бюро розслідувань у законодавстві виникла колізія, яка призвела до того, що навіть вже завершені справи з досудовим розслідуванням, в порядку яким було надано дозвіл на заочний характер досудового слідства, не можуть бути передані до суду без окремого уточнення законодавства Верховною Радою України.
Такий закон був розроблений народними депутатами, пройшов профільний Комітет ВРУ, але на останньому пленарному тижні не набрав достатньої кількості голосів для включення до порядку денного.
Слухання у Верховній Раді України, які були присвячені 5-й річниці збройній агресії РФ на нашій території, а також окремому заслуховуванню стану справ із розслідуванням насилля щодо Майдану, засвідчили про необхідність виділення певного часу, принаймні пів пленарного дня для вирішення назрілих запитань.
Є відповідний законопроект, є його альтернативний законопроект, є відповідна позиція Комітету. І ми потребуємо відповідального ставлення до пам'яті і відповідальності за скоєні тоді злочини з боку усіх народних депутатів України.
При цьому хочу підкреслити, що я як Генеральний прокурор даю гарантію, що одразу після прийняття відповідного рішення Верховної Ради, підпорядковані Генеральному прокурору підрозділи у чіткій відповідності до законодавства передадуть справи на ознайомлення і до суду для розгляду по суті.
У зв'язку з цим не можна не сказати, що йдеться не лише про справи Майдану. Було б неправильно говорити, що законодавство потребує уточнення певної колізії тільки для цієї справи. Ні, ми маємо десятки справ, у яких фактично завершено або завершується досудове слідство, дозволене відповідними законними процедурами.
Серед цих справ є справи Януковича та його оточення по економічним злочинам. Серед цих справ також є і десятки справ терористів, які розв'язали агресивну війну на території нашої держави.
https://www.youtube.com/watch?v=2n7WJA-IG_s&feature=youtu.be&fbclid=IwAR3C5pAaEaWRKNcTcZdB7A8BuU2woIelnEeaad8Tm7AG1jNcaTb1DA64s9c
***
Хочу також ознайомити з можливо невеликою, лише 20 томів, справою по громадянину РФ Безлєру.
У вказаному провадженні 15 січня цього року складено повідомлення про підозру громадянину Російської Федерації Ігорю Безлєру у вчиненні злочинів, передбачених статтями 146, 437, 438. Це все – воєнні злочини. Того ж дня повідомлення про підозру разом з повістками про виклик направлено Безлєру міжнародною кур'єрською службою. Також повістки Безлєру, відповідно до закону, опубліковані на сайті ГПУ.
Тому сьогодні ми можемо говорити про готовність, в разі прийняття ВРУ відповідного рішення, завершити в короткий термін і це провадження. І передати на ознайомлення, а потім і до суду наступні факти.
Слідством встановлено, що в місті Горлівці ватажок незаконного збройного незаконного формування терористичної організації "ДНР" Безлєр влаштовував справжні катівні.
Захоплені Безлєром та підлеглими йому бойовиками військовослужбовці Збройних Сил України, працівники правоохоронних органів та цивільні особи зазнавали жорстоких тортур, а окремі з них були вбиті. Полонені утримувалися в непридатних для цього приміщеннях, отримували обмежену кількість харчів і води. Були позбавленні можливості для нормального справляння фізіологічних потреб та отримання медичної допомоги.
Згідно з наявними показами допитаних потерпілих, які утримувалися в захоплених будівлях Горлівки, вони були очевидцями та самі зазнавали під час проведення особисто Безлєром і за його наказом підлеглими так званих допитів. Таких методів нелюдського катування як прострілювання ніг з вогнепальної зброї, ламання кісток молотками, удушення, зняття скальпу з шкіри голови, кастрації, використання електричного струму, розпечених паяльників та іншого.
Один з потерпілих був очевидцем розстрілу бойовиками під командуванням Безлера більше 30-ти полонених у дворі Горлівського міськвідділу внутрішніх справ. Підлеглі Безлєра бойовики чеченської національності щовечора шикували полонених і розстрілювали кожного п'ятого. Полонених змушували під погрозою розстрілу ходити по замінованому полю, в результаті чого на мінах загинули десятки осіб. Вони підвішували полонених і заживо знімали з них шкіру, змушуючи при цьому інших полонених за цим всім спостерігати, потім розчленовувати і запаковувати у поліетиленові мішки тіла закатованих бранців.
Я абсолютно впевнений, що і ця справа також має бути передана якнайшвидше до суду. Для того, щоб і Україна, і світ знали, за що і проти кого йде війна. Аналогічних справ є десятки.
Я зараз хочу звернутися до відповідальності народних депутатів України – прийняти рішення, яке дозволить в законному порядку, як це робиться в більшості цивілізованих країн Європи і світу, надати можливість бодай заочно встановити відповідальність за жахливі злочини на Майдані і в ході пов'язаної з поведінкою Януковича та його оточенням розв'язаною агресивною війною проти нашої держави.
Як відомо, Янукович вже засуджений в законом встановленому порядку за державну зраду.
Зараз необхідно дати оцінку, яку чекає все українське суспільство довгих і важких 5 років. Хто дав наказ розстріляти мирних демонстрантів для узурпації своєї влади? Хто після цього сприяв розв'язанню агресивної війни проти України?
Я глибоко впевнений, що висота цього питання є достатньою, щоб відкинути міжпартійні чвари, а об'єднатися навколо необхідної, життєво необхідної для України зміни до Закону.
https://www.youtube.com/watch?feature=youtu.be&v=LSxIiEelZ8A&fbclid=IwAR2wm-1shcXoLScSfCsHra7Spz-94xP2sYiwCaqs1WZZbNGAkJt3AHtuiQ&app=desktop
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
