Немає нічого важливішого за Армію і єдність народу
За останні роки незалежна Україна стала головною параноєю Путіна.
Хвороба загострювалася на очах:
• 2020 – Україна є суверенною державою, Росія готова співпрацювати з її урядом, але спершу Україна має досягти порозуміння з Росією.
• 2021 – Україна має сумнівну історію заснування, українці та росіяни – один народ, Росія поважає вибір українського народу, але Український суверенітет можна зберегти лише змінивши курс на проросійський.
• 2022 – України не існує, це помилка Леніна і Горбачова, її Уряд нелегітимний, вона не здатна бути державою.
Остання шизофренічна промова біснуватого росфюрера на Совбезі була написана явно з розмахом на ліквідацію нашої Держави і народу.
Визнання терористичних республік було лише першим актом геополітичного шизофреніка.
Вже через день Путін висунув ультиматум: визнати Крим російським, ОРДЛО незалежними, скасувати курс на НАТО і роззброїтися.
Історія свідчить, що в ході російсько-української війни Росія витискала поступки через котли на фронті. Рашистські війська націлені саме на це. Все може початися в будь-який день.
Тому зараз ми маємо усвідомити, що немає нічого важливішого за Армію і єдність народу.
Всі ці виступи, заяви, закони – важливі.
Але найважливіше доукомплектувати наші війська, привести в готовність тероборону, забезпечити резерв пального та боєприпасів.
Не менш важливим є спокій. Той спокій, який виникає у людини перед важким і неминучим випробуванням.
Важливо підготуватися до шоку ймовірних ракетних ударів та психологічних провокацій ворога.
Тому пам'ятаймо:
1. Таких спроб ми немало памятаємо з історії. І за тисячу років нікому нас похоронити не вдалося. Не вдасться і цього разу.
2. У нас 200-тисячна Армія, ще 500 тисяч – ветерани бойових дій. Керівництво ЗСУ – професійне і патріотичне. Західна зброя вже у військах. Вірю, що ми здатні нанести окупантам втрати, неприйнятні навіть для задавленого російського суспільства.
3. На нашій стороні увесь світ. Росія може дозволити собі лише бліцкриг. Розгромити і окупувати 40 млн країну неможливо. Не вдалося це Чінгісхану, не вдасться це і Путіну.
4. Армія, тероборона, кожен українець – мотивований. Бо йдеться не про політику, закони чи навіть територію. На кону – життя і майбутнє кожної родини.
5. У нас є досвід 2004 та 2014 років. Він навчив нас, що ми можемо вистояти і перемогти в 2022.
Слава Україні!
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
