Нашим треба підмога

Про ухилянтів.

Сьогодні повернувся від своїх з фронту.

Ситуація критична.

І не тільки через нестачу зброї.

Некомплект у військах – величезна проблема.

Тому жодного доброго слова про ухилянтів не можу сказати.

Розмов про те, що їх не можна ображати, бо вони будуть потрібні нам потім, після Перемоги – не розділяю. Нахіба нам плодити сепарів і зрадників?

У той же час задаю питання: навіщо влада саме зараз розгорнула цю кампанію?

Невже хтось вірить, що боягузи так переживають за консульські послуги, що негайно запишуться в штурмові бригади?

Скоріше, наша влада як завжди шукає, на кого спихнути проблеми власної організаційної імпотенції.

Тому моя позиція:

- оприлюднити списки тих, хто виїхав за кордон і не повернувся без належних підстав. Ввести для них 10-кратний довічний військовий збір;

- оприлюднити, за чиїм рішенням вони виїхали. Ці люди мають негайно бути в Армії.

А всім, чиї рідні в ЗСУ, треба публічно стати на захист мобілізації.

Нашим треба підмога.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.