28 березня 2026, 12:50

Політична криза: які раби, такий і Спартак

"Слуги народу" вже котрий тиждень бастують. Голосів за будь-які урядові законопроекти немає.

З огляду на абсолютну покірність протягом 7 років, це – повстання рабів.

При чому – глухонімих.

Бо жодних вимог колишня монобільшість не висуває.

Що стоїть за цим?

1. Небажання голосувати закони про підняття податків, які гарантували МВФ Президент, Премʼєр і Голова Нацбанку. Мало хто вірить, що у зелених прокинулася совість. Скоріше причина у зупинці конвертних стимулів. Рабам урізали пайку.

2. Образа на Уряд і особисто Премʼєрку Свириденко, які не вважають за потрібне навіть робити вигляд спілкування з депутатами. Якщо при Єрмаку (і з конвертами) така поведінка стюардеси була звичною, то після падіння всесильного "віце-президента" раби захотіли хоч мінімальної поваги.

3. Невдоволених очолив Арахамія. Які раби, такий і Спартак:)

Але нинішній директор коаліції слуг та опзж явно може стати Головою ВР.

І дійсно, який сенс з нинішнього Стефанчука, якщо він абсолютно похоронив субʼєктність парламенту і в носі має питання депутатів до ними ж найнятого Уряду?

4. Зміна статусу Арахамії з формального директора більшості до офіційного статусу влаштовує Офіс Президента, який готовий перекласти на нього брудну роботу з рабами. Аби були голоси.

5. Такою ротацією у вищому кріслі ВР цікавляться і ті, хто вірить, що Арахамія легко підпише чи ратифікує будь-яку мирну угоду. Бо він – рафіноване підтвердження принципу "бабло перемагає зло".

Чому на 4 році війни ми мусимо спостерігати за цими огидними маневрами?

Бо 7 років тому українці вручили владу авторитарному популісту. А потім ще й дали йому монобільшість з числа ним же зібраних ноунеймів.

Відтак, все державне управління звелося до виконання непрофесійних забаганок, виправити які не має сміливості ні парламент, ні уряд, ні суд.

І сьогоднішнє повстання рабів – не криза, а штучно створена ситуація для перерозподілу впливу на ресурси.

І якщо ви уявите на одному рингу фігури Стефанчука і Арахамії – зрозумієте глибину політичної кризи, в яку завела політика Зеленського.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Головний ворог України-не росіяни

Главный враг Украины – не русские, а наши собственные националисты, "защитники интересов страны и родины". Именно нацисты дозиговались до того, что привели сюда русских...

Головний ворог України-не росіяни

Главный враг Украины – не русские, а наши собственные националисты, "защитники интересов страны и родины". Именно нацисты дозиговались до того, что привели сюда русских...

Головний ворог України-не росіяни

Главный враг Украины – не русские, а наши собственные националисты, "защитники интересов страны и родины". Именно нацисты дозиговались до того, что привели сюда русских...

Головний ворог України-не росіяни

Главный враг Украины – не русские, а наши собственные националисты, "защитники интересов страны и родины". Именно нацисты дозиговались до того, что привели сюда русских...

Головний ворог України-не росіяни

Главный враг Украины – не русские, а наши собственные националисты, "защитники интересов страны и родины". Именно нацисты дозиговались до того, что привели сюда русских...

Головний ворог України-не росіяни

Главный враг Украины – не русские, а наши собственные националисты, "защитники интересов страны и родины". Именно нацисты дозиговались до того, что привели сюда русских...