15 березня 2011, 00:12

Кінець пост-Чорнобильської епохи

Хоча в інциденті на японській ядерній станції Фукушіма Даїчі ще рано ставити крапку, вибухи на двох ядерних блоках 12 і 14 березня мають безпосереднє відношення до України.



Наразі масштаб події на Фукушіма Даїчі менший від вибуху на ЧАЕС: за міжнародною 7-бальною шкалою Чорнобиль все ж таки набрав усю сімку. Остаточна оцінка аварії в Японії поки що коливається в межах 4-6 балів.

Та уже тепер виглядає, що нові ядерні інциденти завершують собою пост-Чорнобильську епоху, яка тривала чверть століття: катастрофа на ЧАЕС просто припинила бути останнім жахаючим рядком у списку ядерних катаклізмів.

Звичайно, Чорнобиль навряд чи може стати рядовою ядерною статистикою, однак дворічна японська дитина перед дозиметром з піднятими над головою ручками у очах сотень мільйонів людей сьогодні значить значно більше, ніж віддалена в часі Чорнобильська катастрофа.

За 25 років після Чорнобиля ми встигли звикнути до виключності нашого нещастя. Пережите лихо в очах багатьох навіть певною мірою виправдовувало довгі роки наших економічних труднощів і безбарвний побут багатьох наших співвітчизників.

Тепер у нас все менше підстав вважати наше горе унікальними, таким що і надалі заслуговує на співчуття цілого світу.

Крім того, ми просто звикли до Чорнобиля, а події у Японії знову нагадують усім нам про його небезпеку: зокрема і про те, що через 25 років після катастрофи на ЧАЕС над зруйнованим реактором не існує надійного укриття, яке б убезпечило витоки радіації назовні.

Між іншим, річницю катастрофи планувалося використати для залучення нових коштів, для побудови нового саркофагу. Потрібні сотні мільйонів доларів.

Цілком можливо, що реакцією на події на Фукушіма Даїчі буде прискорення надання потрібних грошей.

Але є й інший варіант. І логіка тут проста:

Країни-донори зовсім не ті, що були чотири роки тому. Тотальна більшість з них стикнулись з бюджетним дефіцитом у себе вдома. Може так статися, що під тиском своїх власних проблем і з огляду на все меншу унікальність Чорнобиля, країни-донори поволі зроблять зведення нового захисту "справою рук самих потопаючих".

До чого я веду – як воно буде далі невідомо, але якщо зведення нового саркофага над ЧАЕС дійсно настільки потрібне, як нас переконують, то ставитися до нього треба навіть з більшим ентузіазмом, ніж до підготовки до Євро-2012.

Київська програма #DriveTimeKyiv – про все, що треба знати, поки ви стоїте в заторах:))

Якщо вам уже набридло слухати музичку, ви можете допомогти цій програмі виходити в ефір! У мене є чим зайняти вас у заторах! Життя в столиці міняється швидко, і про ці зміни ви можете дізнатися просто в момент, коли ви за кремом...

Дива не сталося: частоту в Кривому Розі Громадське радіо не отримало

Можливо ви будете здивовані, але Національна рада з питань ТБ і радіо знову не дала Громадському радіо FM-частоту. Цього разу в Кривому Розі...

Частота для Громадське радіо: чи почує нас Кривий Ріг?

У четвер, 11 жовтня, Національна рада з питань ТБ і радіо серед інших питань має оголосити результат конкурсу на мовлення у Кривому Розі. Від цього рішення багато в чому залежить і доля Громадського радіо...

Павло Шеремет: Майдан, сьогодні о 19-00

Убивство Павла Шеремета це акт залякування. На нього ми маємо дати відповідь. Це тероризм у своїй суті, своєму найбільш концентрованому прояві...

Фантазія на тему диктатури

Невдала спроба перевороту в Туреччині для України цікава не аналогіями, а увагою, яку вона привернула до сценарію силового захоплення влади. Так, ситуації різні, інгредієнти несхожі, актори відмінні, знання турецьких реалій та історії наявні у одиниць українських коментаторів...

''Громадська хвиля'' повертається на УР-1

Сьогодні в 22 годині 10 хвилин в ефірі Першого каналу Українського радіо знову з'явиться програма, повернення якої чекали слухачі. Її знов, у залежності від робочого графіку, будуть вести журналісти, яким ці люди довіряють: Андрій Куликов, Лариса Денисенко, Ірина Славінська, Наталка Соколенко, Ірина Соломко, та декілька інших...