Кирило Лукеренко журналіст

Частота для Громадське радіо: чи почує нас Кривий Ріг?

10 жовтня 2018, 18:51

У четвер, 11 жовтня, Національна рада з питань ТБ і радіо серед інших питань має оголосити результат конкурсу на мовлення у Кривому Розі. Від цього рішення багато в чому залежить і доля Громадського радіо.

Ідею виділити частоту 104,3 FM саме нам підтримали і прості мешканці Кривого Рогу. Нас знають у місті, оскільки журналісти робили там кілька виїзних ефірів, і головними темами інтерв'ю в прямому ефірі були саме проблеми Кривого Рогу.



Щоби вижити в майбутньому для нас критично важливо розбудувати свою мережу мовлення. Тому Громадському радіо потрібні власні частоти, які дали би можливість нам самим заробляти – продажами реклами і спонсорством. Причому це не є бізнес – хоча би тому, що радіо накладає на себе добровільні обмеження на певні різновиди реклами, які на жаль складають значну частину спонсорських бюджетів українського радіоринку, зокрема алкоголь, тощо. Це не спосіб отримати прибутки і збагатитися, але намір наблизитись до сталого розвитку.

Громадське радіо не є таким потужним мовником, як комерційні музичні мережі. У нас лише 17 передавачів, з яких 12 працюють для слухачів Донбасу по обидва боки лінії розмежування. Іще два передавачі – в сільській частині Одещини, де практично немає інших радіостанцій, один передавач у Шполі на Черкащині. У Києві і Дніпрі ми мовимо на малопопулярних і тому некомерційних ультра-коротких частотах.

Без можливості мовити у великих містах наше радіо приречене виживати виключно на кошти від наших слухачів та міжнародних донорів. Збільшення аудиторії дасть нам можливість стати на ноги, і дасть можливість думати про розширення мовлення на інші території, де бракує українського радіомовлення.

Однак раніше на конкурсах Національна рада не один раз показувала Громадському радіо, що не зацікавлена в нашому розвиткові. Наприклад, ми не отримали частоту в Луцьку, хоча нас підтримали місцеві громадськість і влада. Натомість частота дісталась комерційному музичному мовникові.

Нам довіряють мовити на найбільш критичному для майбутнього України донбаському напрямку, зокрема цього літа Національна рада на рік подовжила термін дії наших тимчасових ліцензій на Донбасі. Однак та ж таки рада чомусь не вважає, що ми повинні працювати у великих містах чи обласних центрах.

Зрозуміло, що Нацрада – це не одна людина, в ній є різні думки. Також ці думки можуть мінятися з часом, в тому числі і на краще.

Нацрада показала, що вона здатна на прозору роботу з частотами на Донбасі. Рішення надати десятки частот Українському радіо також гідне поваги. Так само як і робота над розподілом частот для мовлення на Крим. Згортання аналогового телевізійного мовлення заради розвитку цифрового – іще один приклад позитивних змін, незважаючи на всі конфлікти.

Можливо тепер Нацрада зможе підійти до іще однієї доброї справи, я маю на увазі надання частот Громадському радіо у великих українських містах. Конкурс на частоту 104,3 FM може стати першим кроком.

Коментарі — 1
Індра _ 10.10.2018 22:09
IP: 94.76.81.---
Ну, справа потрібна. Тому щиро зичу успіхів! В одночас прошу приділити увагу українській мові. Зокрема, комуно-совкові скорочення – генсек, Нацрада, нардеп, ... – все це має бути відкинуте. Всі культурні народи в розвинутих країнах не вживають такі скорочення. Крім того, не забувайте, що назва в нашого народу північно-східного сусіда – Московщина, народ тамтешній – московити, мова в них московська. Є такий собі Словник журналіської лексики суржик-українська; то ж зазирайте час від часу: pravda-hydrogen. blogspot. com (проміжки треба прибрати)
Україна та Європа983 Уряд реформ358 Свобода слова558 Корупція1210 Aтака Путіна1145
ОСТАННІ ЗАПИСИ
АВТОРИЗАЦІЯ І ВХІД ДЛЯ АВТОРІВ


УвійтиСкасувати
Якщо ви новий читач, будь ласка, зареєструйтесь
Забули пароль?
Ви можете увійти під своїм акаунтом у соціальних мережах:
Facebook   Twitter