"Ліквідатори", або як Мінагрополітики оптимізує штат
Як не слід скорочувати людей? У мене є один простий приклад.
В Україні майже досягнуто громадянського консенсусу з приводу чисельності і ефективності державного апарату. Кого не спитай, усі готові заявити, що чиновників у нас забагато, і свої обов'язки вони виконують неефективно. Про потребу реформи держапарату говорить і нинішній український уряд, і переконує, що уже діє, аби добитися результату.
Судити про ці реформи мені, як неспеціалісту, не зовсім зручно. Також, не будучи причетним до жодної політичної сили, я не маю бажання, чи партійного завдання, звинувачувати уряд у всіх смертних гріхах, чи навпаки, вихваляти його.
Але у мене є простий і усім зрозумілий життєвий приклад: знайомі знайомих через знайомих дісталися мене, як колишнього журналіста "Агентів впливу", щоби розказати голий факт, який волає голосніше за обвинувачення чи адвокатські промови.
Ідеться про обставини скорочення співробітників однієї установи, Державної служби геодезії, картографії та кадастру (Укргеодезкартографія).
Обставини прості: від початку року співробітники Служби не отримали жодної копійки зарплатні!
Спочатку невиплату грошей працівники сприймали на традиційні перебої з виплатою коштів, які періодично випробовують на собі бюджетники.
Однак далі з'ясувалося, що коштів на утримання Служби взагалі нема. Адже держбюджет 2012 року передав їх до Міністерства аграрної політики та продовольства України. Це не було несподіванкою – від 2011 року Укргеодезкартографія переходить під крило Державного агентства земельних ресурсів, що у свою чергу підпорядковується Мінагрополітики.
Апарат Мінагрополітики збільшено якраз на кількість співробітників Укргеодезкартографії. Працівники Служби продовжують виконувати свої обов'язки, але під іншою назвою і під іншим підпорядкуванням. Але не отримують за це гроші. Бо Мінагрополітики з коштами на утримання Служби, що перебачені у бюджеті, розпорядилося просто – залишило у своєму розпорядженні.
Тобто Служба залишилась без кошторису і без зарплатні. А оскільки кошторису нема, то і заборгованість не фіксується як заборгованість. Люди ходять на роботу, але у кошторисі їх нема, і зарплати нема, але й заборгованості по документах нема. Вакуум.
І ось 22 лютого виходить постанова Кабміну N200, під назвою, яку інакше ніж сором'язливою назвати не можна – "Деякі питання Державної служби геодезії, картографії та кадастру". Туманні "деякі питання" у перекладі на зрозумілу мову означали ліквідацію Служби. Головою ліквідаційної комісії призначили першого заступника Голови Державного агентства земельних ресурсів Артема Кадомського. У серпні він має відзвітувати про ліквідацію Укргеодезкартографії.
Принаймні це було визнання, що служба ще є, але її не має бути. На виплатах зарплатні це, однак, ніяк не позначилось.
Минув іще один місяць. І от 30 березня співробітників нарешті Служби повідомили про майбутнє звільнення. Але не звільнили, і грошей не сплатили.
Наприкінці травня минають два місяці, у які за офіційною процедурою, співробітників мали б звільнити. Але їм не кажуть ні про дату звільнення, ні про виплату грошей.
Протягом цього року співробітники служби три рази писали прем'єру Миколі Азарову про невиплату грошей. Це питання він вирішити не змін і досі. Нарешті колектив написав листа генпрокурору Віктору Пшонці. Результат той самий.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
