Мода на читання

Нещодавно мені розповіли історію, про те як громада одного гірського села на Закарпатті врятувала від закриття свою бібліотеку. Місцева влада вирішила її закрити, а селяни відстояли. Виявляється для цих людей приміщення із книжковими полицями – не просто читальня, а осередок культури, спілкування, місце, де можна отримати корисну чи просто цікаву інформацію.

Більшість з городян зараз рідко користується послугами бібліотек. Є Інтернет, телевізор, домашні зібрання книг, магазини й книжкові ринки. Проте ці блага доступні не всім. Під час Львівського форуму видавців я побувала в обласній бібліотеці для юнацтва (очолюваний мною фонд у рамках Всеукраїнської благодійної акції "З книгою в серці" передавав туди 500 екземплярів книжок, вартістю 32 000 гривень). Була вражена кількістю відвідувачів. Навчальний рік лише почався, а студентів та школярів у читальному залі повно. З'ясувалося все просто. Аби написати реферат чи курсову, треба попрацювати із інформацією. За нинішніх цін купувати нові книги й підручники студенту нереально. За Інтернет у спеціалізованому кафе чи клубі треба платити. Тож бібліотека для багатьох нині – джерело не тільки знань, а й економії.

Щоправда, фонди бібліотек уже давно поповнюються епізодично. Переважно в рамках програм – державних чи обласних (наприклад, "Національна книга"). Найбільше бібліотекарі нарікають на якість книг. Окрім того, під час укомплектування не враховуються сучасні запити читачів. Українською класикою та репресованими письменниками книгозбірні укомплектовані. А от енциклопедичної і сучасної літератури бракує. На жаль, під час кризи розраховувати на державну підтримку вітчизняні бібліотеки не можуть. Проте вони продовжують виконувати свою місію культурно-освітніх центрів, де відкритий безоплатний доступ до книги. І певною мірою, особливо на периферії, вони впроваджують моду на читання.

Звичайно лише бібліотека не здатна реабілітувати моду на читання. Любов до книги виховується змалку. Якщо батьки читають, то у житті дитини друковане слово буде не на останньому місці. Проте нині не кожна українська родина може дозволити собі купувати нові видання. Малодоступність книги, мабуть, головна проблема, яка заважає повернути нашій нації статус читаючої. Без підтримки держави (моральної і матеріальної) вітчизняних видавців, бібліотеки, без впровадження спеціальних національних програм, дотацій тощо ситуацію не змінити. І ця проблема виходить далеко за рамки дозвілля. Йдеться про цивілізоване майбутнє України.



Прикро, але у нашій державі бібліотека ризикує позбутися навіть статусу безкоштовної та доступної скарбниці знань. Реформи, що їх впроваджує зараз керівництво профільного міністерства, вже зовсім нівелюють статтю Конституції, де йдеться про право на безплатну освіту. Студентів наразі турбують спроби влади зробити платними не лише освітні послуги, а й відвідування бібліотек. Доступ до знань лежатиме через гаманець? Такого немає у цивілізованому світі. За такої державної політики не варто сподіватися на відтворення кадрового потенціалу, розвиток науки, зростання нового покоління української інтелігенції.

Утім у світі бібліотеки виконують безліч функцій. Наприклад, у Штатах, де багато іммігрантів вони виступають у ролі мовних центрів. До речі, кращими бібліотечними країнами визнані Данія, Сінгапур, Фінляндія. Як показала практика, у країнах, де найбільш розвинена бібліотечна справа, не було кризи. У цивілізованому світі бібліотеки розташовують в зручних для людей місцях, у центрі, біля метро. Як тільки в місті з'являється бібліотека, навколо дорожчає земля, відкривають гарні магазини, кафе, розвивають інфраструктуру для відпочинку. До речі, згідно з поліцейськими звітами, відкриття бібліотек впливає на... зменшення злочинності. То ж бібліотека – це ще й свого роду зброя боротьби зі зловмисниками.



Відродити любов до книги, стимулювати потребу в ній, на моє переконання, варто було б за допомогою потужної рекламної кампанії. Але ця акція має бути не комерційною, а суспільною, громадською та свідомою. Ну, скажімо, замість опосередкованої реклами тютюнопаління та алкоголю, якою насичено телевізійні серіали та фільми, герої та кумири молоді візьмуть до рук книгу. Покажуть, що не лише розвинена мускулатура та гроші, а й розум вартий чогось в житті сучасної людини, якщо вона прагне бути успішною.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.