Воєнні злочини – не статистика. Країні потрібна повноцінна архітектура правосуддя для їх розслідування
Рівно два роки назад РФ розпочала повномасштабну агресію проти України, що стало новим етапом війни, яка триває з 2014. За цей час ми зіштовхнулися з неймовірним масштабом міжнародних злочинів і розумінням того, що жодна національна система не змогла б з ним впоратися. І українська – очевидно, не виняток. Наразі зареєстровано більше 126 000 міжнародних злочинів лише з 2022 р., ще близько 30 000 було зареєстровано до повномасштабного російського вторгнення. Два роки триває активний дискурс щодо ефективного механізму правосуддя. Однак чи наблизилися ми хоча б до розуміння того, яким він має бути?
Одразу хочу означити ключові моменти.
По-перше, ця розмова на часі. Ми не повинні чекати завершення війни, щоб розпочати будувати ефективний механізм правосуддя. Адже важливо розуміти, що це достатньо тривалий процес. І що цей механізм ми будуємо на роки.
По-друге, ефективний механізм правосуддя має охоплювати всі 4 типи міжнародних злочинів: злочин агресії, воєнні злочини, злочини проти людяності та геноцид. Це потрібно для поновлення в правах максимальної кількості жертв. Якісь компромісні варіанти, які покриють один або декілька типів злочинів, як-то трибунал по агресії, не можуть нас цілковито наблизити до справедливості. Адже за кожним злочином стоять, з одного боку, ті, хто їх вчинили, а з іншого – люди, які постраждали та мають право на сатисфакцію. І у держави є правовий обовʼязок розшукувати винних у скоєнні ймовірних міжнародних злочинів та переслідувати їх у кримінальному порядку.
Я вже неодноразово говорив, що вважаю найбільш доцільним механізм правосуддя, що поєднуватиме український та міжнародний елементи. Крім того, переконаний, що на національному рівні має бути спеціалізація, яка зрештою приведе нас до побудови повноцінної архітектури правосуддя саме за міжнародні злочини. Ми почали розбудову спеціалізації у 2019 році, створивши в Офісі Генерального прокурора так званий "департамент війни", який координував притягнення до відповідальності за злочини в умовах збройного конфлікту.
І наразі нагальною є розбудова повноцінної архітектури правосуддя щодо міжнародних злочинів. На кшталт наших антикорупційних органів. Яка міститиме правоохоронний орган, прокуратуру і суд. А у виборі фахівців братимуть участь міжнародні організації, які забезпечуватимуть довіру й те, що рішення в майбутньому не будуть оскаржуватися чи піддаватися сумніву. Лише така всеохоплююча система органів, що матиме спеціалізацію і дозволить зосередитися на конкретних типах злочинів, дозволить нам максимально ефективно впоратися з масштабними викликами. Інакше ризикуємо, що тисячі зареєстрованих справ так і залишаться просто вражаючою статистикою.
WAR CRIMES AREN'T STATISTICS. UKRAINE NEEDS FULL-FLEDGED JUSTICE ARCHITECTURE FOR THEIR INVESTIGATION
Exactly two years ago, the Russian Federation launched a full-scale aggression against Ukraine, which was a new stage in the war that had been ongoing since 2014. During this time, we have been faced with the incredible scale of international crimes and the realization that no national system could have coped with it. And the Ukrainian system is obviously no exception. So far, more than 126,000 international crimes have been registered since 2022 alone, and about 30,000 more were registered before the full-scale Russian invasion. For two years, there has been an active discourse on an effective justice mechanism. But are we any closer to understanding what it should be?
I would like to outline the key points right away.
Firstly, this conversation is timely. We should not wait until the war is over to start building an effective justice mechanism. It is important to understand that this is a rather long process. And that we are building this mechanism for years.
Secondly, an effective justice mechanism should cover all 4 types of international crimes: the crime of aggression, war crimes, crimes against humanity and genocide. This is necessary to restore the rights of the maximum number of victims. Some compromise options that will cover one or more types of crimes, such as an aggression tribunal, cannot bring us fully closer to justice. After all, behind every crime there are, on the one hand, those who committed them, and on the other hand, people who suffered and who have the right to satisfaction. And the state has a legal obligation to seek out those responsible for alleged international crimes and prosecute them.
I have repeatedly said that I believe that the most appropriate justice mechanism would be a combination of Ukrainian and international elements. In addition, I am convinced that there should be specialization at the national level, which will eventually lead us to building a full-fledged justice architecture for international crimes. We started building this specialization in 2019 by creating a so-called "war department" in the Prosecutor General's Office to coordinate prosecutions for crimes in armed conflict.
And now it is urgent to build a full-fledged architecture of justice for international crimes. Similar to our anti-corruption bodies. It will include a law enforcement agency, a prosecutor's office and a court. And international organizations will take part in the selection of specialists, which will ensure trust and that decisions will not be challenged or questioned in the future. Only such a comprehensive system of bodies, with specialization and focus on specific types of crimes, will allow us to deal with large-scale challenges as effectively as possible. Otherwise, we risk that thousands of registered cases will remain just impressive statistics.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
