Поспішаючи неквапом
В Українській Православній Церкві, тій, що під омофором Московським, розгортається новий етап шахової партії, результатом якої стане визначення перспективних груп впливу у цій конфесії.
Учорашнім рішенням Синоду УПЦ, під головуванням Блаженнішого Митрополита Володимира, утворено дві нові єпархії та призначено їхніх архієреїв.
Нині, найстарішим за хіротонією правлячим "князем церкви" в УПЦ є новопризначений митрополит Феодосійський та Керчинський Платон. Тепер у Криму діє три єпархії УПЦ.
Одеську та Ізмаїльську єпархію митрополита Агафангела, (того, який зображений праворуч на триптиху у парламентських кулуарах, де алегорично зафіксовано акт проголошення Незалежності; найстарішого за хіротонією члена Синоду), також поділено на дві – виокремлено Балтську та Ананіївську. Її очолив багаторічний вікарій митрополита Агафангела – архієпископ Олексій (так у тексті постанови, хоча здається, що правильно – "Алєксій").
Якщо митрополит Платон увійде до складу постійних членів Синоду, то, як найстарший за хіротонією, матиме право заміщати у екстраординарних випадках, Блаженнішого Митрополита, скликаючи Синод та головуючи на його засіданнях. Так чинив митрополит Агафангел протягом хвороби Блаженнішого Митрополита Володимира.
Серед інших ухвал Синоду слід відзначити перейменування Чернівецької і Буковинської єпархії на "Чернівецько-Буковинську". Нерозривна (через риску) фіксація топоніму "Буковина", у назві єпархії може означати її особливий статус. Загалом, до цього рішення лише у двох єпархіальних назвах УПЦ фігурувало найменування краю – "Луцька і Волинська", та "Симферопольська і Кримська". Саме ці назви зафіксовано і у Конституції України, в переліку її суб'єктів – АР Крим та Волинська область. Буковина, як, наприклад, і Сіверщина чи Слобожанщина там не фігурують.
З огляду на зростаючі сепаратистські настрої на Буковині, цю ухвалу можна розглядати як дотичну до політики.
У рішеннях Синоду також офіційно визначено назву однієї з найбільших спільних святинь руського, (не російського), православ'я – ікони Божої Матері Вишгородської. У РПЦ вона зветься "Владімірской". Це та ікона, яку онук Мономаха – Боголюбський поцупив з Вишгорода.
